ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
Київ
справа №808/191/18
адміністративне провадження №К/9901/53503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №808/191/18
за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про:визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (суддя-доповідач - Прудивус О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Сафронової С.В., суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 16.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 13.12.2017 ВП № 49824564.
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом двох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивача було зобов'язано подати уточнену позовну заяву, в якій зазначити ідентифікаційний код відповідача як юридичної особи - органу державної влади; паспорт позивача як громадянина України; документ про додаткову сплату судового збору у розмірі 8 130,00 грн.; докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду; заяву про поновлення строку звернення до суду.
3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та додані до неї матеріали повернуто позивачу відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України з підстав не усунення у встановлений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
4. Зазначене вище судове рішення оскаржене позивачем до апеляційного суду.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року - без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Касаційна скарга аргументована тим, що позивачем були вчинені всі необхідні дії, спрямовані на сплату судового збору, зокрема - часткова його сплата. На підтвердження обставин неможливості сплати судового збору позивач надав довідку про розмір пенсії, яка є єдиним джерелом його доходу.
Стосовно поважності причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 13 грудня 2017 року касатор зазначив, що така постанова йому не надсилалась. Про її існування він дізнався лише 4 січня 2018 року під час ознайомлення його представника із матеріалами виконавчого провадження.
8. Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2018 відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
11. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
12. Судами встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває відкрите постановою від 13 грудня 2017 року виконавче провадження № 55383144 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 23 338,49 дол. США та 30 120,58 грн., і виконавче провадження № 49824564 про звернення стягнення. Дані виконавці провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження № 52386319, за яким майно позивача у цій справі передано стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною третіх електронних торгів, що дорівнює 1 042 300,00 грн.
13. Вважаючи винесені відповідачем постанову від 13 грудня 2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 23338,49 дол.США та 30120,58 грн. такою, що винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», позивач 16.01.2018 р. звернувся до суду з позовом про її скасування.
14. Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року було залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків протягом двох днів з дня вручення ухвали шляхом: подання уточненої позовної заяви, в якій зазначити ідентифікаційний код відповідача як юридичної особи - органу державної влади; паспорт позивача як громадянина України; документ про додаткову сплату судового збору у розмірі 8 130,00 грн.; і заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
15. 02.02.2018 р. на виконання ухвали судді Запорізького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 16.01.2018 р., позивач надав: 1) уточнену позовну заяву, в якій зазначив ідентифікаційний код відповідача як юридичної особи - органу державної влади; 2) копію паспорту позивача як громадянина України; 3) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду; 4) клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій позивач просить зменшити або розстрочити сплату судового збору на розсуд суду до ухвалення рішення по справі; 5) копію пенсійного посвідчення позивача.
16. Суди першої та апеляційної інстанцій, перевіривши усунення позивачем недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом, встановили, що позивачем на виконання зазначеної вище ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не надано суду жодних документальних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також не наведено будь-яких доказів фінансової можливості сплати судовий збір у подальшому.
17. При цьому, вирішуючи питання щодо наявності підстав для відстрочення, зменшення або розстрочення позивачу сплати судового збору, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з приписів частини 1 статті 133 КАС України та статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ «Про судовий збір», та відповідно, крім майнового