ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2019 року
Київ
справа №815/6832/15
адміністративне провадження №К/9901/7706/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Стеценко О.О. від 21 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шляхтицького О.І., Запорожана Д.В., Романішина В.Л. від 30 листопада 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо незатвердження реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (далі - ПАТ «Імексбанк»), які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, до якого включено ОСОБА_2 на підставі договору № 30023607 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, вклад «Постійний клієнт», укладеного 16 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Імексбанк»;
зобов'язати Фонд затвердити реєстр вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, до якого включено ОСОБА_2 на підставі договору № 30023607 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» від 16 січня 2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення позивача до суду, незважаючи на лист Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» та надання уточненого переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», до якого внесено також і позивача, відповідачем не включено ОСОБА_2 до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду. Позивач вважає, що відповідач грубо порушує вимоги законодавства та безпідставно ухиляється від затвердження реєстру вкладників ПАТ «Імексбанк», що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, до якого включено позивача, та виплати гарантованого відшкодування за вкладом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, у відповідача був відсутній як обов'язок, так і законодавчо визначені підстави для включення позивача до Загальному реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладами у ПАТ «Імексбанк», оскільки позивач не був включений Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладами у ПАТ «Імексбанк».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 19 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/6832/15 витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 815/6832/15.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 січня 2015 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_2 укладено договір банківського рахунку № 30023607 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, вклад «Постійний клієнт» від 16 січня 2015 року на суму 12000 доларів США з процентною ставкою 6% річних строком на 3 місяці з датою повернення вкладу 21 квітня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України № 50 від 26 січня 2015 року ПАТ «Імексбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
26 січня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 16 про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк», яким було розпочато процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно та призначено Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Імексбанк» Северина Ю.П.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23 квітня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» та повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» Северина Ю.П. продовжено до 26 червня 2015 року включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 330 від 21 травня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 105 від 27 травня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Імексбанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Северина Ю.П. строком на 1 рік: з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.
15 травня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Северина Ю.П. із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, проте відповіді не отримав.
20 липня 2015 року позивач звернувся до Фонду із заявою про включення його до Загального реєстру вкладників або реєстру переказів вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та просив здійснити виплату гарантованої суми через банк агент.
За результатом розгляду вказаної заяви позивач отримав відповідь № 02-036-350-2/15 від 29 вересня 2015 року, в якій зазначено, що виплати вкладникам ПАТ «Імексбанк» здійснюються на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначеним листом позивача повідомлено, що в переліку вкладників, що був переданий до Фонду гарантування Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», інформація про вклади позивача відсутня та рекомендовано для вирішення поставленого питання по суті звернутися до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк».
22 вересня 2015 року Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» складено та направлено до Фонду обґрунтування № 6009 «Про внесення змін до переліку вкладників АТ «Імексбанк», що мають право на отримання сум гарантованого відшкодування. Відповідно до вказаного обґрунтування Уповноважена особа Фонду просить Фонд внести зміни до Переліку вкладників, що мають право на отримання сум гарантованого відшкодування.
Незважаючи на лист Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» та надання уточненого переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», відповідачем так і не включено позивача до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що з листа Уповноваженої особи Ф на ліквідацію АТ «Імексбанк» № 6009 від 22 вересня 2015 року, відповіді на адвокатський запит Уповноваженої особи Фонду № 1194 від 02 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, та подано вказаний перелік на затвердження Фонду. Відтак, вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правових підстав для включення позивача до Загального реєстру вкладників та виплати їй гарантованої суми відшкодування є помилковими.
Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки не витребувано у відповідача та Уповноваженої особи Фонду та не досліджено письмових документів, які підтверджують або спростовують факт включення Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а враховані лише заперечення та письмові пояснення відповідача та Уповноваженої особи Фонду.
Крім того, скаржник наголошує, що станом на дату звернення до суду касаційної інстанції із цією касаційною скаргою суму відшкодування за вкладом не отримано, не зважаючи на те, що листом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» від 02 березня 2016 року № 1194 (відповідь на адвокатський запит) повідомлено, що ОСОБА_2 включено до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду та рекомендовано звернутися до Фонду для отримання відшкодування, а листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 березня 2016 року підтверджено отримання Фондом 24 лютого 2016 року змін до переліку вкладників, до якого включено у тому числі ОСОБА_2, та повідомлено, що Фондом проводяться дії щодо затвердження переліку та відшкодування коштів за вкладом (минуло більше 9 місяців).
Від учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_8 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вклада