ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2019 року
Київ
справа №750/6771/17
адміністративне провадження №К/9901/29588/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 серпня 2017 року (головуючий суддя - Коверзнев В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Управління ДВС, відповідач), в якому просило:
- скасувати постанову від 04 липня 2017 року ВП № 53241249 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 78,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 липня 2017 року Чернігівське ОУПФУ отримало постанову від 04 липня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №53241249 у сумі 78,48 грн. з виконання виконавчого листа по справі № 750/8943/16-а. Скаржник вважає, що винесена постанова є незаконною, а сума яка вказана у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є необгрунтованою та документально жодним чином не підтверджується. Крім того, оскаржувана постанова винесена з порушенням строків та порядку вчинення виконавчих дій.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Чернігівське ОУПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 04 липня 2017 року ВП № 53241249 прийнята з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та містить відомості, які ґрунтуються на припущеннях, що призводить до безпідставного стягнення коштів із державного органу. Позивачем у добровільному порядку до початку відкриття виконавчого провадження виконано рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, а тому у відповідача відсутні правові підстави для стягнення витрат виконавчого провадження, оскільки ним не було вчинено жодних фактичних дій на виконання вищезазначеного виконавчого документу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 жовтня 2016 року у справі № 750/8943/16-а визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_5 у зв'язку із підвищенням заробітної плати; зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 70 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01 серпня 2016 року на підставі довідки Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації від 11 липня 2016 року № 10-09/85, з урахуванням раніше проведених виплат.
На підставі зазначеної постанови, за заявою стягувача 11 січня 2017 Деснянським районним судом міста Чернігова видано виконавчий лист № 750/8943/16-а, в частині зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 70 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01 серпня 2016 року на підставі довідки Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації № 10-09/85 від 11 липня 2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
04 липня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. було винесено постанову ВП № 53241249 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з боржника - Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України витрати на проведення виконавчих дій у сумі 78,48 грн.
Згідно з розрахунком витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, що зазначений у постанові ВП № 53241249 від 04 липня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, вартість друку 1 аркуша (папір включно) становить 0,5 грн. х 8 = 4 грн., конверти 2 х 0,34 - 0,68 грн., направлення рекомендованого листа 2 х 11,40 грн. = 22,80 грн., плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 51,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження. Суди зазначили, що відповідачем дотримано вимоги статті 42 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження" і правомірно винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а тому пред'явлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно з статтею 1 Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до