ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
Київ
справа №815/6840/15
адміністративне провадження №К/9901/14629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду, Банк відповідно) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року (суддя Бойко О.Я.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року (судді Градовський Ю.М., Кравченко К.В., Лук'янчук О.В.) у справі № 815/6840/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якому необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Вимоги обґрунтував тим, що рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відсутні законні підстави для відмови йому у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та невключення його до реєстру вкладників.
Суди встановили, що 03 грудня 2014 року позивач та Банк уклали договір № 10003009472626 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line» у гривнях, за умовами якого сума вкладу складає 110 000 грн та залучається строком з моменту зарахування вкладу на рахунок по 03 березня 2015 року включно під 13 процентів річних.
Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 6815171 від 03 грудня 2014 року на вкладний (депозитний) рахунок позивача зараховані кошти в розмірі 110 000 грн.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ віднесло Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 03 листопада 2014 року № 2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 04 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 04 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
02 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову № 150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».
02 березня 2015 року виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення № 51, відповідно до якого з 03 березня 2015 року розпочинається процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 03 березня по 02 червня 2015 року.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02 жовтня 2015 року № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут - в редакції станом на дату виникнення спірних відносин); далі - Закон № 4452-VІ) провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до Уповноваженої особи та інших посадових осіб Фонду (заяви від 06 липня, 09, 15 і 28 жовтня 2015 року) із вимогою повернути кошти вкладу.
Дій чи рішень Уповноваженої особи про включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк» не було вчинено.
Позивач, вважаючи, що його протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до суду з цим позовом.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 15 січня 2016 року позов задовольнив.
Цей суд виходив із того, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 квітня 2016 року це рішення залишив без змін.
Уповноважена особа не погодилася із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що гроші на рахунок позивача надійшли під час дії тимчасової адміністрації, то він був включений до додаткового реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування після відшкодування коштів за Загальним реєстром вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування, який формувався станом на 02 березня 2015 року.
Крім того, термін виплати вкладу за Договором банківського вкладу не настав, тому звернення до суду з позов є передчасним.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом № 4452-VI.
Відповідно вимог статті 4 Закону № 4452-VІ, основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодування за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного