ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа №334/8944/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43126/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 334/8944/16-а (2-а/334/467/16)
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Дубини Л.А. та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Божко Л.А., суддів Лукманової О.М., Кругового О.О., -
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з а позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати незаконної бездіяльність ГУ ПФУ щодо непроведення перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ провести йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог діючого законодавства України, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 22 січня 2002 року він звільнений з податкової міліції у запас Збройних Сил України з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділення розслідувань кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Запорізькій області. На день звільнення перебував у спеціальному званні - підполковник податкової міліції, мав календарну вислугу років 21 рік 04 місяці 17 днів.
З січня 2002 року йому була призначена пенсія відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону № 2262-ХІІ). Наприкінці грудня 2015 року були внесені зміни до Закону стосовно умов здійснення перерахунку пенсії, які розповсюджувались і на позивача, як пенсіонера податкової міліції.
23 листопада 2016 року він звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок розміру пенсії, на що відповідач листом від 07 грудня 2016 року №1015/к-9 повідомило про відмову у проведенні перерахунку, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення про перерахунок пенсії призначених відповідно до Закону № 2262-ХII, а зміни до Закону щодо забезпечення гарантій соціального захисту стосуються лише пенсіонерів органів внутрішніх справ і на пенсіонерів податкової міліції не розповсюджуються.
Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIІ), статті 63 Закону № 2262-ХII, постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988), від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268», відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок раніше нарахованої пенсії позивача..
Ленінський районний суд м. Запоріжжя постановою від 29 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що зміни внесені Законом № 900-VIII до статті 63 Закону № 2262-ХІІ стосуються колишніх військовослужбовців органів внутрішніх справ, які прирівняні у праві на перерахунок пенсії із військовослужбовцями поліції, а позивач працював у податковій міліції. В свою чергу грошове забезпечення позивача здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 № 1592 «Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби».
14 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивував, зокрема, тим, що на нього, як на пенсіонера податкової міліції розповсюджуються гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей відповідно до Закону № 2262-ХІІ та іншого діючого законодавства, тому відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок його пенсії на підставі, в тому числі, постанови № 988. Також позивач посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», якою затверджено: схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів згідно з додатком 1; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців згідно з додатком 2; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, згідно з додатком 3, вказує на те, що посада старшого слідчого в особливо важливих справах віднесена до посад державної служби без конкретизації в якому саме правоохоронному органі працює особа.
Вищий адміністративний суд України постановою від 16 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
06 серпня 2017 року від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ГУ ПФУ просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ОСОБА_2 судові рішення - без змін.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_2 з 22 січня 2002 року звільнений з податкової міліції у запас Збройних Сил України з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділення розслідувань кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Запорізькій області.
На день звільнення перебував у спеціальному званні - підполковник податкової міліції, мав календарну вислугу років 21 рік 04 місяці 17 днів.
З січня 2002 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII як колишньому працівнику податкової міліції.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45) позивачем ГУ ПФУ було надано довідку від 01 грудня 2009 року №552/26-6217 про змінений розмір грошового забезпечення на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах, відповідній посаді ОСОБА_2
На підставі вказаної довідки було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, і до розрахунку пенсії включено: посадовий оклад в розмірі 1422 грн, оклад за військове звання 130 грн, процентна надбавка за вислугу років - 30% 465 грн, надбавка за службу на посадах слідчих понад 15 років - 25% 388 грн, надбавка за особливо важливі завдання -50% 1008 грн, премія 43% 611 грн.
ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 23 листопада 2016 року про надання інформації та довідки, у якій просив надати йому інформацію який основний розмір пенсії йому нараховувався, який порядок індексації грошових доходів громадян та механізм перерахунку існував до прийняття Закону №900-VIII, згідно з яким доповнено статтю 63 Закону № 2262-ХІІ, на яких підставах раніше призначена йому пенсія, яка підлягає невідкладному перерахуванню на підставі зазначеного Закону до теперішнього часу змінилася, не зважаючи на зазначене підвищення грошового забезпечення слідчим Національної поліції України. Також просив надати йому довідку про розмір нарахованої йому пенсії за останні півроку.
За результатами розгляду