ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2019 року
м. Київ
справа № 826/27155/15
адміністративне провадження № К/9901/961/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018р. (судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О., Федотов І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення її до Переліку владників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити її до Переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2016р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» щодо формування повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невключення позивача.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №006-13551-190115 від 19.01.2015р., в межах гарантованої суми відшкодування.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась Уповноважена особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014р. постановою Правління Національною банку України №692/БТ, з відміткою «банківська таємниця», «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 30)
19.01.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №006-13551-190115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях НОМЕР_1. (а.с. 17)
Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 145000 грн.
Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
Згідно платіжного доручення №44539613 від 19.02.2015р. на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 145000 грн з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_2. (а.с. 18)
Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». (а.с. 43 - 44)
02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (а.с. 45)
Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р. (а.с. 46 - 47)
15.06.2015р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій зазначила, що у зв'язку з тим, що з 03.03.2015р. здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вона звернулась до Банку-партнера для отримання відшкодування грошових коштів, проте їй було відмовлено внаслідок відсутності у реєстрах вкладників для виплати відшкодувань. Позивач просила надати їй інформацію щодо невиплати відшкодування грошових коштів за її договором банківського вкладу. (а.с. 19)
Листом від 17.06.2015р. №05-3005528 ПАТ «Дельта Банк» повідомив позивача про те, що за її рахунками, відкритими у ПАТ «Дельта Банк» Уповноваженою особою Фонду проводиться перевірка банківських операцій, а тому виплати коштів по рахункам тимчасово обмежені. (а.с. 20)
15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особ