ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа №367/2865/13-а
адміністративне провадження №К/9901/18821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 367/2865/13-а
за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі - управління ПФУ), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (правонаступник у правління ПФУ, далі - Ірпінське ОУ ПФУ)
на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Кухленко Д.С. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Файдюка В.В., суддів Бєлової Л.В., Коротких А.Ю., -
ВСТАНОВИВ:
10 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку його пенсії відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 1210, Постанова № 1210 відповідно);
- зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до Порядку № 1210.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив йому в перерахунку пенсії згідно з архівними довідками про заробіток за роботу в зоні відчуження відповідно до постанови № 1210, що передбачає більш високий розмір пенсії по інвалідності.
Справа розглядалась судами неодноразово.
При новому розгляді, Ірпінський міський суд Київської області постановою від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що довідки архівної установи є достатньою підставою для перерахунку пенсії.
05 квітня 2017 року Ірпінське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ірпінського міського суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що пенсійним органом здійснюється нарахування та виплата пенсії позивачу саме відповідно до Постанови № 1210. В матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які довідки про заробітну плату позивача, отриману в зоні відчуження. В той час, надані в додатках до позовної заяви архівні довідки не є документом для перерахунку пенсії, оскільки відповідно до статті 15 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками. Архівні ж довідки про заробітну плату видаються та приймаються пенсійним органом у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги відповідача з огляду на таке.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач має посвідчення НОМЕР_2 с, категорії 1, видане йому як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та пенсійне посвідчення НОМЕР_1.
Також в справі міститься архівна довідка №3538/1 про відображення заробітної плати за період з 1987 по 1991, видана 04 червня 2008 року позивачу Галузевим державним архівом Міністерства оборони України. Тим же органом позивачу видано довідку від 21 березня 2013 року, та архівна довідка №80587 видана 13 квітня 2012 року, в якій зазначено, що в картці особового рахунку на виплату заробітної плати ОСОБА_2 по 513 Базі автотранспорту та механізації в вересні 1986 року відображено нарахування за «ЧАЕС» в розмірі « 179-62».
До того ж, на виконання ухвали суду першої інстанції, позивачем надано архівну довідку від 16 липня 2013 року №4644, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, де зазначено, що згідно ліквідаційного акта 513 Автомобільної бази правонаступником визначено військову частину А2352.
В березні 2013 року позивач звернувся до управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в порядку, встановленому постановою № 1210.
В листі від 22 березня 2013 року № 53/В-3 управління ПФУ повідомило позивачу, що в матеріалах його пенсійної справи немає довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, тому пенсія розрахована згідно з пунктом 12 Порядку № 1210 і станом на 01 березня 2013 року становить 2 279 грн 70 коп.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) - пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Статтею 57 Закону № 796-XII визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Кабінет Міністрів України постановою № 1210 затвердив Порядок № 1210, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-