ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
Київ
справа №П/811/1534/17
адміністративне провадження №К/9901/47956/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
на постанову
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (суддя В.І. Брегей)
та постанову
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (колегія у складі суддів: Ю.М. Дадим, О.М. Лукманова, С.А. Уханенко)
у справі
№П/811/1534/17
за позовом
ОСОБА_4
до
Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №17631-17 від 30 червня 2017 року, яким визначено грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком за 2017 рік, оскільки середня ринкова вартість автомобіля не досягає мінімального розміру, який є підставою нарахування грошового зобов'язання, що вказує на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 30.06.2017 року, яким Позивачу було визначено грошове зобов'язання з транспортного податку у сумі 25000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні у позові в повному обсязі, оскільки вважає, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком у відповідності до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та не підлягає скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником легкового транспортного засобу, а саме автомобілю TOYOTA LAND CRUISER 200, універсал-В, білого кольору, об'єм двигуна 4461 куб.см, 2015 року випуску, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1.
30 червня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №17631-13, яким позивачу було визначено до сплати податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про незаконність зазначеного рішення передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1200000 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального