ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
Київ
справа №826/6909/15
адміністративне провадження №К/9901/11485/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І. судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Твердохліб В.А., Ганечко О.М., Костюк Л.О. від 05 липня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12 вересня 2014 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12 вересня 2014 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12 вересня 2014 року;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12 вересня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» не включено ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, без законодавчо мотивованої причини для цього.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12 вересня 2014 року;
- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200 000,00 грн на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12 вересня 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» були відсутні підстави для невключення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування суми вкладу у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем 1 правомірно не включено позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», оскільки відповідач діяв на підставі висновків комісії з перевірки правочинів, яка у ході перевірки виявила ряд нетипових операцій, які мають ознаки «дроблення» великого вкладу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 25 липня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/6909/15 витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі № 826/6909/15.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (банк) та позивачем (клієнт) укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно Статуту банку, Нормативно-правових актів НБУ та інших актів законодавства України.
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 6 від 12 вересня 2014 року ОСОБА_3 на поточний рахунок позивача внесено кошти у розмірі 200 000 грн.
Постановою Правління Національного Банку України від 25 вересня 2014 року № 603 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.
На підставі постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних.
31 березня 2015 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою, в якій просила включити її до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (коштами на поточних рахунках) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для включення Фондом позивача до Загального реєстру із подальшим здійсненням відповідного відшкодування коштів у сумі 200 000,00 грн, що відповідає межам граничного розміру відшкодування коштів.
07 квітня 2015 року банк листом вих.№ 19/1279 повідомив заявника про те, що банком проведено перевірку операцій на рахунку позивача та у зв'язку із виявленими обставинами, відповідні матеріали направлено до Головного слідчого управління Служби безпеки України. Після отримання відповіді про законність операцій по рахунку Позивача, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що наявні підстави вважати договір банківського вкладу, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та позивачем, нікчемним, адже Уповноважена особа Фонду не видавала жодного наказу щодо визнання нікчемності такого договору. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права, при цьому порушивши норми процесуального права.
09 серпня 2016 року Уповноважена особа Фонду подала заперечення на касаційну скаргу де зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників б