ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6968/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин",
боржник - Державне підприємство "Укрветсанзавод",
адвокат Гребенченко О.А. (ордер серії КВ №312977 від 09.01.2019)
кредитор - ОСОБА_5,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Пурій Руслан Петрович,
керуючий санацією Заглоцький Сергій Павлович
розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 21.11.2018
у складі колегії суддів: Доманська М.Л. (головуючий), Верховець А.А., Пантелієнко В.О.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 03.07.2018
у складі судді Яковенко А.В.
у справі № 910/6968/16
за заявою ОСОБА_5
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 50 063, 91 грн.
в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 12.12.2018 через Північний апеляційний господарський суд Державне підприємство "Укрветсанзавод" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 12.12.2018 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі №910/6968/16 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/6968/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2018.
3. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/6968/16 за касаційною скаргою Державного підприємства "Укрветсанзавод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 та призначено її розгляд на 12.03.2019 о 09 год. 45 хв.
4. ОСОБА_5 подала відзив на касаційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод".
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Провадження у справі №910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (далі - ДП "Укрветсанзавод", боржник), порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії санації, введеної ухвалою місцевого суду від 16.04.2018 з призначенням керуючим санацією керівника товариства-боржника Заглоцького С.П.
6. 02.03.2018 поштовим відправленням ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) звернулася до місцевого господарського суду з позовною заявою до ДП "Укрветсанзавод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2017 по 27.02.2018 на суму 50 063, 91 грн. на підставі статей 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
7. 03.07.2018 Господарський суд міста Києва заяву ОСОБА_5 задовольнив, стягнув з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_5 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні на суму 50 063, 91 грн.
8. Розглядаючи майнові вимоги ОСОБА_5 до ДП "Укрветсанзавод", суд першої інстанції встановив обставини виникнення трудових правовідносин між сторонами спору у зв'язку з прийняттям 01.12.2013 ОСОБА_5 на посаду бухгалтера Жовківської філії ДП "Укрветсанзавод", про що роботодавцем внесено запис в трудову книжку ОСОБА_5; в подальшому, згідно з наказом №35-п/17 від 31.08.2017 ДП "Укрветсанзавод" ОСОБА_5 звільнено із займаної посади за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Місцевим судом встановлено, що в порушення вимог статті 47 КЗпП України після звільнення ОСОБА_5 із займаної посади ДП "Укрветсанзавод" не провело з нею остаточного розрахунку за виплатами по заробітній платі, що станом на день звільнення (31.08.2017) становила 14 912, 55 грн.; зазначений факт не заперечувався боржником у відзиві на позовну заяву, поданому до місцевого суду 04.04.2018, тому в силу частини 1 статті 75 ГПК України не підлягає доказуванню при розгляді спору.
Місцевим судом встановлено обставини перерахування Жовківською філією ДП "Укрветсанзавод" 19.09.2017 на картковий рахунок ОСОБА_5 грошових коштів на суму 9 000 грн., а 27.02.2018 - коштів на суму 5 912, 55 грн.
З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку, що в період з 01.09.2017 по 27.02.2018 мало місце порушення ДП "Укрветсанзавод" права ОСОБА_5 на оплату праці, а саме прострочення боржника-роботодавця у проведенні остаточного розрахунку з ОСОБА_5, як звільненим працівником, за належною їй на дату звільнення 31.08.2017 заробітною платою на суму 14 912, 55 грн., у зв'язку з чим є обґрунтованим нарахування заявницею боржнику-роботодавцю суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні за період з 01.09.2017 по 27.02.2018 в розмірі 50 063, 91 грн. на підставі статті 117 КЗпП України.
9. Заперечення ДП "Укрветсанзавод" щодо правильності здійсненого ОСОБА_5 розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні місцевий суд відхилив з посиланням на недоведення відповідачем обставин включення до розміру заробітної плати ОСОБА_5 за липень 2017 року, який враховувався заявницею при розрахунку середнього заробітку, премії до дня бухгалтера як одноразової премії, що не береться до уваги при обчисленні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні як відповідальності роботодавця перед працівником, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
10. Доводи ДП "Укрветсанзавод" про пропуск ОСОБА_5 строку на звернення до суду із заявою про стягнення з боржника-роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні суд першої інстанції відхилив з посиланням на приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, якими право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежується будь-яким строком у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
11. ДП "Укрветсанзавод" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції обставин справи та порушенням трудового законодавства (статей 116, 117, 233 КЗпП України, пунктів 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995) при розгляді майнових вимог ОСОБА_5 до боржника щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні.
12. 21.11.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "Укрветсанзавод" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі №910/6968/16 залишено без змін.
13. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про обґрунтованість вимог ОСОБА_5 про стягнення з ДП "Укрветсанзавод" 50 063, 91 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 01.09.2017 по 27.02.2018.
14. Доводи ДП "Укрветсанзавод" про те, що майнові вимоги до боржника-роботодавця про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_5 заявлено у березні 2018 року з пропуском визначеного частиною 1 статті 233 КЗпП України строку, апеляційний суд відхилив з посиланням на приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, якими працівнику гарантовано право без обмежень будь-яким строком у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №760/18557/15-ц.
Зважаючи на обставини заявлення ОСОБА_5 до стягнення з боржника-роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати пропущеним строк на звернення ОСОБА_5 до суду за захистом її трудових прав, передбачений частиною 1 статті 233 КЗпП України, так як до спірних правовідносин застосовуються приписи частини 2 статті 233 КЗпП України.
15. Апеляційний суд відхилив, як необґрунтовані, доводи ДП "Укрветсанзавод" про безпідставність включення ОСОБА_5 при розрахунку середнього заробітку, що підлягає до виплати роботодавцем-боржником за весь час затримки розрахунку при її звільненні за період з 01.09.2017 по 27.02.2018, одноразової премії, нарахованої ОСОБА_5 у липні 2017 року, з посиланням на приписи статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці", якими визначено структуру заробітної плати, що включає заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать, зокрема, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що в силу пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються, зокрема, виробничі премії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років, тому доводи ДП "Укрветсанзавод" про включення ОСОБА_5 при розрахунку середньої заробітної плати суми одноразової премії, виплаченої їй у липні 2017 року, є безпідставними.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (боржник у справі)
16. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не перевірено дотримання ОСОБА_5 вимог частини 1 статті 233 КЗпП України щодо строків звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору та розглянуто вимоги ОСОБА_5 до ДП "Укрветсанзавод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які заявлено у березні 2018 року, за умов її ознайомлення з наказом про звільнення 31.08.2017; на думку боржника-роботодавця, має місце пропуск заявницею передбаченого частиною 1 статті 233 КЗпП України строку реалізації звільненим працівником його права на захист своїх трудових прав.
17. Скаржник доводив, що приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, якими працівнику гарантовано право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки майновий спір, що виник між ОСОБА_5 та ДП "Укрветсанзавод", стосується підставності нарахування заявницею середнього заробітку за час затримки розрахунку при її звільненні як компенсації за затримку виплати належної ОСОБА_5 заробітної плати на дату звільнення, а не самої заробітної плати як плати за виконання нею трудових обов'язків.
18. Скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій неправильно визначено суму середнього заробітку, що підлягає до стягнення з боржника-роботодавця за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_5 за період з 01.09.2017 по 27.02.2018, з посиланням на обставини включення заявницею при розрахунку середнього заробітку до розміру заробітної плати за липень 2017 року виплаченої їй одноразової премії на суму 5 950 грн., що не відповідає приписам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 щодо виплат працівнику, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження. Скаржник зауважив, що до структури заробітної плати, виходячи з якої розраховується середній заробіток, включаються регулярні премії, які виплачуються працівникові систематично, тоді як виплачена ОСОБА_5 у липні 2017 року премія до дня бухгалтера мала одноразовий характер, а, відтак, її сума була помилково врахована заявницею при розрахунку середнього заробітку за час затримки боржником-роботодавцем остаточного розрахунку по її заробітній платі в день звільнення.
19. Скаржник доводив, що зважаючи на дату звільнення ОСОБА_5 - 31.08.2017 та остаточну виплату їй заборгованості по заробітній платі - 27.02.2018, затримка ДП "Укрветсанзавод" остаточного розрахунку із заявницею склала 124 робочих дні; виходячи з приписів пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 при розрахунку середнього заробітку враховується заробітна плата ОСОБА_5 за останні два місяці її роботи - червень та липень 2017 року, за виключенням суми виплаченої одноразової премії у липні 2017 року - 5 950 грн.; за розрахунком боржника-роботодавця, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_5 становить 33 290, 28 грн., тоді як судами попередніх інстанцій безпідставно присуджено до стягнення з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_5 50 063, 91 грн. середнього заробітку за затримку у розрахунку.
Доводи інших учасників справи
20. ОСОБА_5 у відзиві на касаційну скаргу ДП "Укрветсанзавод" заперечувала доводи боржника про неповноту встановлення судами обставин справи при розгляді її вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 01.09.2017 по 27.02.2018 на суму 50 063, 91 грн. та погодилася з висновками судів за змістом оскаржуваних рішень про задоволення її вимог в повному обсязі.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
21. Кодекс законів про працю України
Частина 1 статті 94 - заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частина 1 статті 47 - власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частина 1 статті 116 - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частина 1 статті 117 - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Частина 1 статті 233 - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Частина 2 статті 233 - у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
22. Закон України "Про оплату праці"
Стаття 2. Структура заробітної плати
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
23. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011
Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
24. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995
Пункт 1 - цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт "л" цього пункту).
Пункт 2 - у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (абзац 3 цього пункту).
Пункт 3 - при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (абзац 1 цього пункту).
Пункт 4 - при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема: г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
25. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004
Пункт 1.3. - для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Пункт 2.1. - фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).
Пункт 2.2. - фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп. 2.3.2) (підпункт 2.2.2. цього пункту).
Пункт 2.3. - інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать, зокрема, винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі) (підпункт 2.3.2. цього пункту).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів боржника про порушення судами приписів статей 116, 117, 233 КЗпП України та пунктів 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 при прийнятті рішення про стягненн