Постанова
іменем України
6 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 759/18330/15-к
провадження № 51-2815 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючогоСтороженка С.О.,
суддів Григор'євої І.В., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засіданняХодаківської А.Ю.,
захисника Баховського М.М.,
засудженої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2017 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42014100080000183, заобвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянки України,уродженки та жительки АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 354Кримінального кодексу України (далі- КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомСвятошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 354 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 495 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить8415 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказіву кримінальному провадженні.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 19 червня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 змінив. Визнав недопустимими доказами та виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду як на докази винуватості ОСОБА_3: протокол № 1 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи від 23 жовтня 2014 року та носій інформації№ 3180 від 17 жовтня 2014 року, диск DVD-R «SONY»; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи від 18 грудня 2014 року та носій інформації № 3191, диск «AxentDVD+R»; протокол огляду, позначення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів від 17 грудня 2014 року; протокол за результатами контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 18 грудня 2014 рокута відповідний носій інформації.
У решті вирок залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку,ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за те, що вона як старший науковий співробітник ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» (далі - Центр), відповідальний виконавець робіт, пов'язаних з контролем якості товарів широкого вжитку, тобто працівникустанови, який не є службовою особою,12 червня 2014 року о 13:00, перебуваючи у службовому кабінеті в приміщенні Центру(вул. Героїв Оборони, 6, м. Київ), за усним проханням директора ТОВ «КІМ-ТРЕЙД» ОСОБА_6, який діяв під контролем Служби безпеки України, надала згоду провести санітарно-епідеміологічну експертизу товару - емульсії акрилової «Ларус-32 ДУ».
Надалі,реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди за вчинення дій на користь ОСОБА_6, ОСОБА_3 15 жовтня 2014 року о 14:00у Виставковому центрі (вул. Салютна, 2,м. Київ) зустрілася з ОСОБА_6 та, переглянувши надані ним документи для експертизи, повідомила, що крім офіційних платежів у сумі 2000 грн (вартості експертизи та збору), особисто їй необхідно передати 4000 грн як винагороду за проведену роботу зі складання позитивного висновку експертизи вказаної вище емульсії в його інтересах.
17 грудня 2014 року о ОСОБА_3 під час зустрічі ОСОБА_6. в її службовому кабінеті за вищевказаною адресою Центру віддала останньому замовлений висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну речовину -емульсію акрилову «Ларус-32 ДУ» - №05.03.02-03/67093 від 5 листопада 2014 року разом з іншими документами, за який він після цього передав ОСОБА_3 заздалегідь ідентифіковані та помічені грошові кошти в сумі4000 грн як неправомірну вигоду, поклавши їх на її робочий стіл.
Того ж дня о 13:17 злочинну діяльність ОСОБА_3 було припинено працівниками правоохоронних органів, які під час санкціонованого обшуку службового кабінету останньоївилучили з її робочого столу 4000 грн, одержані нею як неправомірну вигоду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній ОСОБА_3. просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скарги зводиться до того, що її винуватостіу вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК, не доведено, вирок ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, яким суд не дав належної оцінки.На обґрунтування своїх доводів ОСОБА_3 заперечує можливість використання як джерела доказів фактичних даних, отриманих за результатами обшуку від 17 грудня2014 року, проведеного поза межами дії ухвали слідчого судді від 8 грудня 2016 року про дозвіл на його проведення, при цьому в матеріалах кримінального провадження відсутні доручення прокурора слідчому на проведення цієї слідчої дії та постанова про призначення слідчої групи. Вважає, що цей протокол обшуку, відеозапис до нього та вилучені під час проведення обшуку речі, які визнано речовими доказами, є похідними доказами, отриманими внаслідок проведення незаконних негласних слідчих розшуковий дій. Крім того, зазначає про порушення її права на захист під час проведення обшуку, оскільки їй було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення захисника. Ставить під сумнів показання ОСОБА_6 з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 354 КК, а його активні дії, спрямовані на давання неправомірної вигоди та здійснені під контролем співробітників правоохоронних органів, свідчать про ознаки провокації злочину. Вказує на невідповідність обвинувального акта ст. 291 КПК та неконкретність обвинувачення, зокрема неправильне застосування редакції закону, за яким її засуджено. Зазначає, що апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на доводи її апеляційної скарги, не вмотивував свого рішення належним чином.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат Баховський М.М. підтримали касаційну скаргу ОСОБА_3
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_3 про необґрунтованість її засудження за ч. 3 ст. 354 КК аналогічні доводам, на які вона посилалась у судах першої та апеляційної інстанцій. Вони були ретельно перевірені цими судами та визнані безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження.
З матеріалів кримінального провадження видно, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу, подану ОСОБА_3, і змінив вирок суду першої інстанції.
Так, апеляційний суд визнав недопустимими окремі докази, якими суд першої інстанції обґрунтував обвинувачення ОСОБА_3,та виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду як на докази винуватості ОСОБА_3: протокол № 1 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи від 23 жовтня 2014 року та носій інформації № 3180 від 17 жовтня 2014 року, диск DVD-R «SONY»; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи від 18 грудня 2014 року та носій інформації № 3191, диск «AxentDVD+R»; протокол огляду, позначення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів від 17 грудня 2014 року; протокол за результатами контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 18 грудня 2014 рокута відповідний носій інформації.
При цьому апеляційний суд зазначив, що визнання окремих доказів недопустимими та виключення посилання на них у вироку не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на інші докази у кримінальному провадженні про доведеність вини ОСОБА_3 в одержанні нею як не службовою особою неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів для себе за вчинення дій у інтересах того, хто надав таку вигоду.
Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що він як директор ТОВ «КІМ-ТРЕЙД», яке займається імпортом товарів з Китаю, Туреччини, Росії та інших країн, після прийняття рішення про імпорт з Росії емульсії акрилової «Ларус-32 ДУ»звернувся до Центру для отримання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на зазначений товар. У Центрі він познайомився з ОСОБА_3, яка за підготовку такої експертизи запропонувала йому сплатити винагороду, що вдвічі перевищувала офіційні платежі. Будучи обуреним такими діями, восени 2014 року добровільно звернувся до Служби безпеки України із заявою, в якій виклав обставини вимагання хабаря, після чого став діяти під контролем цього органу з метою викриття та фіксації злочину, для чого використовував спеціальний відеопристрій. Діючи під контролем Служби безпеки України, він зустрівся ОСОБА_3. у виставковому