Постанова
Іменем України
14 березня2019 року
м. Київ
справа № 138/3343/16-к
провадження № 51-6810км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Головенка В.В. на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 07 березня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020220000953, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, 30 березня 2017 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст. 389 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 засуджений:
- за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ч.4 ст. 70 КК України, п. «г» ч.1 ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів з зарахуванням покарання, відбутого частково за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року, ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1рік;
- за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням п «б» ч.1 ст. 72 КК України, ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1,ч.5 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року, із застосуванням п. «г» ч.1 ст.72 КК України, та остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 25 липня 2017 року.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 07 березня 2018 року вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року визначено покарання у виді 4 років 6 місяців 5 днів позбавлення волі, зараховано у строк відбуття покарання відбуте покарання у виді 40 год. громадських робіт;
- за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 389 КК України призначено покарання у виді 6 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 70, п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 71, п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2017 року і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він, маючи не зняту та не погашену судимість, 25 жовтня 2016 року близько 13:00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння своєї тітки ОСОБА_3, що за адресою АДРЕСА_2, дістав із кролятника та помістив до заздалегідь підготовленого полімерного пакету кроля вагою 5,345 кг. Покидаючи територію домоволодіння, він був помічений ОСОБА_3, однак незважаючи на це, зник з місця вчиненого з викраденим. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 427 гривень 60 копійок.
Крім того, ОСОБА_2, маючи не погашену та зняту судимість, 09 червня 2017 року близько 04:30 год., увійшов на територію домоволодіння ОСОБА_4, що за знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, де викрав із кролятника кроля вагою 2,90 кг, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 275 гривень 50 копійок.
Також, ОСОБА_2, маючи не погашену та не зняту судимість, будучи засудженим вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт, в період з 29.05.2017 по 13.07.2017 без поважних причин не з'являвся на відпрацювання, після чого, працівниками органів пробації до нього двічі застосовано застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України. Проте, в подальшому, ОСОБА_2 без поважних причин ухилився від відпрацювання громадських робіт та не відпрацював встановлені години в кількості 120 годин.
Разом із тим, ОСОБА_2, 16 липня 2017 близько 03:00 години, пошкодивши вхідні двері продуктового магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_5, проник в середину магазину, звідки викрав продукти харчування на загальну суму 688 гривень 15 копійок, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд, на відмінну від місцевого суду, не звернув увагу на наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність претензій у потерпілих, а також те, що ОСОБА_2 є учасником АТО і безпідставно не застосував ст. 69 КК України при призначенні останньому покарання за ч.2 ст.186 КК України. Крім того, стверджує, що засуджений, як особа яка безпосередньо приймала участь у АТО, підпадає під дію