Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 360/1568/16-ц
провадження № 61-12563св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року у складі судді: Унятицького Д. Є. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2017 року у складі суддів: Кашперської Т. Ц., Кулішенка Ю. М., Яворського М. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за кредитним договором від 12 грудня 2012 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 17 221 грн 45 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На день смерті його заборгованість за кредитним договоромстановить 11 230 грн 36 коп. Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, позивач просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 230 грн 36 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Оскільки суду не надано доказів вартості майна, одержаного відповідачем у спадщину після смерті ОСОБА_2, позивачем не доведено обставину, на яку він посилається як на підставу свого позову, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, виходячи із суті спору, який полягає у необхідності погашення заборгованості померлого позичальника за кредитним договором за наявності особи, яка прийняла спадщину після його смерті, та принципу доведеності цих обставин, позивач мав надати докази на підтвердження обсягу успадкованого майна та його вартості. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази обсягу вартості спадкового майна або клопотання позивача про їх витребування. ЦПК України не передбачене самостійного витребування доказів з ініціативи суду. За таких обставин не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлено істотні обставини у справі, необхідні для правильного вирішення спору, і що суд першої інстанції повинен був самостійно встановити дані обставини. Спростовуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача заявляв усні клопотання про направлення запитів до відповідних державних органів з метою встановлення майна померлого, які залишились без задоволення, оскільки справа тричі (27 вересня, 27 жовтня та 12 грудня 2016 року) відкладалася у зв'язку із неявкою всіх учасників процесу в судове засідання і рішення від 12 січня 2017 року ухвалювалося також без їх участі. Таким чином, враховуючи час розгляду справи, позивач мав реальну можливість забезпечити явку свого представника в судове засідання, в тому числі для звернення із клопотанням про витребування доказів, або направити письмове клопотання до суду, однак не скористався цим процесуальним правом.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що з боку судів не проведено ряд дій, які могли б полегшити розгляд справи щодо витребування відомостей про наявність нерухомого майна, витребування відомостей із МРЕВ про наявність зареєстрованого транспортного засобу за позичальником, не витребувані відомості із банківських установ щодо перевірки наявності депозитів боржника. Відповідач як спадкоємець позичальника зобов?язана виконати вимогу банку в межах вартості спадкового майна, проте не вчинила дій на виконання цього обов?язку.
06 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що 25 вересня 200