Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 707/503/17
провадження № 61-37581св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), СинельниковаЄ. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М., від 27 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним та витребування майна.
Позовна заява мотивована тим, що 13 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким позивач продала відповідачу житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. Вказувала на те, що її волевиявлення при вчиненні даного правочину не було спрямоване на укладення договору купівлі-продажу, оскільки вказаний договір був укладений на забезпечення виконання договору позики, що підтверджується розпискою від 13 жовтня 2015 року, у якій зазначено, що відповідач зобов'язується розірвати договір купівлі-продажу будинку в разі виконання нею зобов'язань перед відповідачем і до 15 жовтня 2017 року зобов'язувалася не продавати будинок. Однак 27 вересня 2016 року їй стало відомо, що будинок проданий.
З урахуванням зазначеного та посилаючись на положення статті 229 ЦК України, ОСОБА_4 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О. С та витребувати у ОСОБА_6 на її користь житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду м. Черкаси у складі судді Смоляра О. А. від 22 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 13 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О. С.
Витребувано у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 Черкаської області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не мала наміру здійснити відчуження належного їй будинку на умовах договору купівлі-продажу, помилилась щодо природи правочину, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України, а також витребування спірного нерухомого майна на підставі статті 388 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 27 квітня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довела, що договір купівлі-продажу укладений в результаті помилки, що має істотне значення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, що подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог. Вказувала на те, що вона, укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу, помилилась щодо природи правочину, оскільки вважала, що укладає договір застави будинку на забезпечення повернення нею грошових коштів, отриманих у відповідача у позику.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довела своїх позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, що переглядається, установлено, що ОСОБА_4 була власником житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 серпня 2015 року.
13 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу, згідно з яким позивач продала ОСОБА_5 вказаний житловий будинок за 82 000 грн (а. с. 200).
27 вересня 2016 року ОСОБА_5 продала вказаний житловий будинок ОСОБА_6 (а. с. 184).
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 31 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу від13 жовтня 2015 року недійсним як удаваного відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на