Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 607/7810/17
провадження № 61-15449св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - приватне акціонерне товариство «ВФ Україна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у складі судді Дзюбича В. Л., від 01 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. В.,від 30 січня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (далі - ПрАТ «ВФ Україна») про скасування заборгованості по оплаті за послуги мобільного зв'язку та зобов'язання відновити надання послуг мобільного зв'язку.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 січня 2005 року між ним та ПрАТ «МТС Україна» було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № 2084404/1.11123852. 21 грудня 2015 року було укладено додаткові угоди № 2084404 та № 10249969 до договору, в яких встановлено строк їх дії та санкції за невиконання зобов'язань. У травні 2017 року відповідачем на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 надіслано повідомлення про необхідність сплатити вартість послуг мобільного зв'язку у розмірі 19 739, 99 грн за користування послугами інтернету у роумінгу. Звернувшись із заявами до відповідача, він отримав відповіді від 24 травня 2016 року та 01 червня 2016 року про те, що вартість послуг в розмірі 19 739, 99 грн нарахована за користування послугами передачі даних (інтернет - доступ) на території Угорщини, що мало місце 05 травня 2016 року. Оператор мобільного зв'язку наголосив, що у разі несплати боргу впродовж 3-х місяців поспіль за ним зберігається вказаний номер. Після збігу вказаного строку відповідач припинив надання послуг щодо вхідних дзвінків з 27 серпня 2016 року, а щодо вихідних дзвінків з 06 травня 2016 року.
Позивач вважає нарахування заборгованості у розмірі 19 739, 99 грн безпідставною, оскільки додатковим платним сервісом в мережі роумінг-оператора під час поїздки в Угорщину 04 травня 2016 року він не користувався, а тому в силу вимог пункту 64 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року, відповідач не вправі був стягувати з нього плату за послугу, яку він як споживач не замовляв та не надавав своєї згоди на її отримання, відтак і припинення надання відповідачем послуг мобільного зв'язку є незаконним.
Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просив позов задовольнити, визнати протиправним нарахування та скасувати заборгованість по оплаті за послуги мобільного зв'язку у сумі 19 739, 99 грн, зобов'язати відповідача відновити надання послуг мобільного зв'язку згідно договору від 29 січня 2005 року № 2084404/1.11123852, укладеного із відповідачем з урахуванням додаткової угоди від 21 грудня 2015 року № 10249969 за номером телефону НОМЕР_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Скасовано заборгованість ОСОБА_2 перед ПрАТ «ВФ Україна» за надані послуги мобільного зв'язку у сумі 19 739, 99 грн, яка утворилась за користування послугою передачі даних (інтернет-доступ) 05 травня 2016 року у режимі міжнародного роумінгу під час перебування на території Угорщини. Зобов'язано ПрАТ «ВФ Україна» відновити надання ОСОБА_2 послуг мобільного зв'язку за номером телефону НОМЕР_1, згідно укладеного 29 січня 2015 року договору № 2084404/1.11123852 з урахуванням додаткової угоди № 10249969 від 21 грудня 2015 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено його позовні вимоги. Судом встановлено, що відповідачем за відсутності правових підстав нараховано заборгованість у розмірі 19 739, 99 грн за послуги мобільного зв'язку та припинено надання послуг за номером телефону позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «ВФ Україна» залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2017 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у ПрАТ «ВФ Україна» були відсутні будь-які правові підстави для нарахування ОСОБА_2 заборгованості у сумі 19 739, 99 грн за користування послугою міжнародного роумінгу, якої він не замовляв, оскільки така послуга не передбачалася укладеним договором, а також у подальшому припинено надання послуг за номером телефону НОМЕР_1. Рішення суду першої інстанції визнано таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПрАТ «ВФ Україна»просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 30 січня 2018 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції неналежно оцінено наявні у матеріалах справи докази, зокрема заява абонента ОСОБА_2 від 07 квітня 2010 року, у якій міститься відмітка про замовлення абонентом послуги міжнародний роумінг ще у 2010 році. Судами залишено поза увагою та не досліджувалися такі докази як рахунки за телекомунікаційні послуги за період з 01 липня 2015 року по 31 травня 2016 року включно. Рахунки за телекомунікаційні послуги підтверджують факти неодноразового замовлення, використання та оплати абонентом ОСОБА_2 отриманих ним послуг міжнародного роумінгу за періоди, що були задовго до виникнення спірної інтернет сесії у роумінгу. Відповідач також посилається на те, що згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «ВФ Україна» про скасування заборгованості по оплаті за послуги мобільного зв'язку та зобов'язання відновити надання послуг мобільного зв'язку призначено до судового розгляду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того факту, що позивачем було надано усвідомлену згоду на отримання послуги передачі даних (інтернет-доступ) в мережі міжнародного роумінгу, яка виразилася у вчиненні ним конкретних дій, що слугували стартом інтернет-сесії, яка відбулася 05 травня 2016 року у період з 0:01 год до 4:05 год, а також доказів того, що позивач був ознайомлений із порядком і умовами надання вказаної послуги, її вартістю та погодився із запропонованими умовами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 січня 2005 року між позивачем та ПрАТ «МТС Україна», яке 23 травня 2017 року змінило своє найменування на ПрАТ «ВФ Україна», було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № 2084404/1.11123852 за номером телефону НОМЕР_1. Відповідно до умов договору позивачем обрано тарифний пакет GSM «UMC Новорічний 25» та наступні послуги: UMC-область; UMC-сім'я; SMS; переадресування дзвінка; голосова пошта; додатковий пакет мережі.
Відповідно до ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 000813 від 10 липня 2017 року ПрАТ «ВФ Україна» здійснює надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на всій території України.
07 квітня 2010 року позивач звернувся до оператора мобільного зв'язку із заявою про підключення послуг міжнародного роумінгу та GPRS Мобільний інтернет за номером телефону НОМЕР_1.
У травні 2017 року ПрАТ «ВФ Україна» на мобільний термінал позивача направлено повідомлення про необхідність оплатити вартість наданих послуг мобільного зв'язку у сумі 19 739, 99 грн.
Згідно наданого відповідачем рахунку за телекомунікаційні послуги вартість наданих позивачу послуг мобільного зв'язку за період з 01 травня 2016 року по 31 травня 2016 року становить 20 052, 85 грн, з яких послуги міжнародного роумінгу - 15 719, 20 грн (без ПДВ та збору до Пенсійного фонду України).
Відповідно до довідкової інформації про надані послуги за період з 01 жовтня 2014 року по 26 серпня 2016 року ОСОБА_2 нараховано оплату за передачу даних у роумінг HUN 05 травня 2016 року у сумі 15 482, 35 грн, що із врахуванням ПДВ та внеску у Пенсійний фонд України становить 19 739, 99 грн.
Надання послуг мобільного зв'язку за номером телефону НОМЕР_1, яким користується позивач, у зв'язку із наявністю заборгованості припинено з 06 травня 2016 року щодо вихідних дзвінків та з 27 серпня 2016 року щодо вхідних дзвінків.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови догово