Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 185/3812/16-ц
провадження № 61-17089св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Самара»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Куценко Т. Р., Красвітної Т. П., від 27 грудня 2016 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк», банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Самара» (далі - ТОВ «Агро-Самара»), про стягнення заборгованості.
Позовна заява ПАТ АБ «Укргазбанк» мотивована тим, що 28 квітня 2007 року між банком та ТОВ «Агро-Самара» був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк відкрив позичальнику невідновлювану відкличну кредитну лінію на строк з 28 квітня 2007 року по 26 грудня 2008 року з лімітом: 210 000, 00 грн з квітня по листопад 2007 року, 185 000, 00 грн на грудень 2007 року, 160 000, 00 на період з січня по вересень 2008 року, 135 000, 00 грн на жовтень 2008 року, 110 000, 00 грн на листопад 2007 року, 60 000, 00 грн на період з 01 грудня 2008 року по 26 грудня 2008 року, 0, 00 грн на 27 грудня 2008 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних в межах встановленого терміну кредитування та в розмірі 19 % річних за користування понад встановлений термін кредитування. За підсумками всіх транзакцій позичальнику надано кредит на суму 210 000, 00 грн, які позичальник зобов'язався повернути відповідно до зазначеного графіку зменшення ліміту кредитування, а проценти сплачувати один раз на місяць.З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком, позичальником та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник.Позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим банк 17 лютого 2009 року звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про стягнення боргу, рішенням суду було стягнуто з поручителя заборгованість за тілом кредиту у сумі 160 000, 00 грн та 9 116, 19 грн відсотків. За рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року з позичальника було стягнено заборгованість за тілом кредиту у сумі 160 000, 00 грн та 40 059, 25 грн за відсотками. Після ухвалення цих судових рішень заборгованість не було погашено у повному обсязі і утворилася заборгованість за відсотками та пенею.
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 10 березня 2016 року у розмірі 176 115, 96 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Перекопського М. М., від 31 серпня 2016 року ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги банку задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року скасовано рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк». Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» проценти за користування кредитом у розмірі 87 019, 71 грн та пеню за несплату процентів у розмірі 13 585, 02 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд дійшов помилкового висновку, що позивачем було пропущено строк звернення до суду із позовом. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, не позбавляє його права на стягнення пені, передбаченої умовами договору та нормами ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У січні 2017 року ОСОБА_2 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з'ясував обставини справи. Ухвалюючи нове рішення у справі, суди не врахували наявність підстав для застосування положень частини четвертої статті 559 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Агро-Самара», про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 квітня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ТОВ «Агро-Самара» був укладений кредитний договір № 18/07, відповідно до якого банк відкрив позичальнику невідновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 210 000, 00 грн на строк з 28 квітня 2007 року по 26 грудня 2008 року, з наступним графіком зменшення ліміту: 210 000, 00 грн з квітня по листопад 2007 року, 185 000, 00 грн на грудень 2007 року, 160 000, 00 на період з січня по вересень 2008 року, 135 000, 00 грн на жовтень 2008 року, 110 000, 00 грн на листопад 2007 року, 60 000, 00 грн на період з 01 грудня 2008 року по 26 грудня 2008 року, 0, 00 грн на 27 грудня 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних у межах встановленого терміну кредитування та у розмірі 19 % річних за користування понад встановлений термін кредитування. Позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти відповідно до зазначеного графіку зменшення ліміту кредитування, а проценти сплачувати один раз на місяць (а.с. 4-8).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, позичальником та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник (а.с.12-13).
У порушення умов кредитного договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року у справі № 5005/2355/2011 з ТОВ «Агро-Самара» стягнуто на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 18/07 від 28 квітня 2007 року, яка складається із: 160 000, 00 грн основного боргу, 40 059, 25 грн відсотків за користування кредитом, 47 176, 57 грн пені, 20 005, 93 штрафу, 2 100, 00 комісії (а.с. 14-15).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року у справі 2-371/12 частково задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк». Стягнуто на користь банку з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 188 470, 45 грн. Звернуто стягнення на предмет застави - трактор «К-700А». Звернуто стягнення на предмети іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 506 га за вказаною адресою. Виселено із вказаного будинку без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3 зі зняттям його з реєстраційного обліку за цією адресою. Цим рішенням суду з ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість, яка утворилася станом на 29 квітня 2009 року.
За розрахунками банку, враховуючи те, що залишається непогашеною заборгованість по тілу кредиту у сумі 160 000, 00 грн, станом на 10 березня 2016 року утворилася заборгованість за відсотками у розмірі 160 232, 17 грн та пеня за несплату процентів у розмірі 15 883, 79 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність