ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа №826/458/17
адміністративне провадження №К/9901/18856/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» ОСОБА_2
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2017 (головуючий суддя Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 (колегія у складі суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В., Шурка О.І.) у справі
за позовом ОСОБА_3
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононця Вадима Валерійовича,
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононця Вадима Валерійовича (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа або Фонд), в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення її у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» (далі - банк) за рахунок Фонду, відповідно до договору від 15.06.2016 №2620.9.11477.0004/ЄВРО КБ;
- зобов'язати відповідача включити її до цього переліку та надати до Фонду додаткову інформацію щодо неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду відповідно до договору від 15.06.2016 №2620.9.11477.0004/ЄВРО КБ.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправною спірну бездіяльність відповідача та зобов'язано його надати Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в зазначеному банку за рахунок Фонду, відповідно до вказаного вище договору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації вказаного банку ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю.
4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12.03.2018 відкрив касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. 15.06.2016 позивач уклала з ПАТ «КБ ЄВРОБАНК» договір №2620.9.11477.0004/ЄВРОКБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, за умовами якого банк відкрив їй поточний рахунок №26209114770004.
6. Згідно з квитанцією від 15.06.2016 №239941 позивач поповнила цей рахунок на суму 26700,00 грн.
7. 17.06.2016 на підставі рішення Правління Національного банку України № 73-рш «Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1041, згідно з яким розпочала процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначила уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження тимчасового адміністратора, визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Кононцю Вадиму Валерійовичу на один місяць.
8. 07.07.2016 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1183, яким продовжила строки тимчасової адміністрації банку з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно, а також повноваження Кононця В.В.
9. 16.08.2016 відповідно до рішення Правління НБУ №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1523, згідно з яким розпочала процедуру ліквідації банку з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно, призначила уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження ліквідатора банку Кононцю В.В. з 17.08.2016 до 16.08.2018 року включно.
10. З 19.08.2016 Фонд розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку через АТ «ТАСКОМБАНК».
11. 15.09.2016 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила надати пояснення щодо підстав невключення її до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів, а також документів, які є підставою такого невключення.
12. Листом від 19.09.2016 №01-24.2/5950 відповідач повідомив, що у результаті проведеної 10.08.2016 комісією перевірки встановлено, що операції щодо зарахування на її рахунок грошових коштів мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом (ознаки «дроблення»), а отже, її рахунок підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладникам.
13. 12.12.2016 Уповноважена особа затвердила складений комісією з перевірки правочинів (інших договорів) акт перевірки №22, про що видала наказ №237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями». Згідно з наказом визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, у тому числі позивачем 15.06.2016 на суму 26 700,00 грн.
14. 31.05.2017 Рішенням виконавчої дирекції Фонду №2218 відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію та відкликано всі повноваження ліквідатора банку Кононця В.В. та з 06.06.2017 замість нього ОСОБА_2.
15. Не отримавши відшкодування коштів, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
16. Позивач обґрунтовувала позовні вимоги тим, що внесені нею кошти до банку на рахунку вважаються вкладом і мають бути їй відшкодовані у встановленому законом порядку та строки.
17. Відповідач проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи відсутністю порушень вимог законодавства та нікчемністю правочину щодо перерахування коштів позивачу.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності відповідачем правомірності спірної бездіяльності, відсутності доказів нікчемності правочинів.
19. Проаналізувавши ст.ст.3, 26, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), врахувавши укладення позивачем з банком договору до часу запровадження тимчасової адміністрації та з огляду на відсутність судових рішень щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, суд першої інстанції визнав бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників протиправною.
20. Посилаючись на п.5 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 року №823) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 (далі - Порядок №14), суд зазначив, що законодавством не передбачена можливість включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після складення та затвердження такого переліку вкладників. Тому задовольнив позов частково.
21. Суд апеляційної інстанції погодився зі всіма висновками суду попередньої інстанції, додатково застосувавши до спірних правовідносин положення ст.319, ч.1 ст.1066, ч.2 ст.1068 ЦК України, п.2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174, пп. 2-5 розділу ІІІ, пп. 2-4 розділу IV Порядку №14 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 року №826, яким затверджено Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі - Порядок №826).
22. Чинність наказу відповідача про нікчемність правочинів позивача суд не врахував як перешкоду для судового захисту справ позивача у зв'язку з підтвердженою протиправністю бездіяльністю відповідача.
23. Також суд визнав необґрунтованими доводи відповідача про нікчемність пра