ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа №826/319/17
адміністративне провадження №К/9901/59441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кравчука В.М., суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №826/319/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,
третя особа: ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про видачу довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про внесення відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що перебувають на обліку за адресою: АДРЕСА_2;
- скасувати довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, в задоволенні вимог відмовлено.
3. 16.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018.
4. У касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі. 25.08.2018 надійшов відзив від Відповідача.
6. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за участі його представника. Однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи. Відповідач клопотав про розгляд справи за його відсутності.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2007 між позивачем та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №3093, згідно якого, ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору від 01.03.2007 №1318, передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2 (далі по тексту - квартира, предмет іпотеки). Як стверджує позивач та не заперечується сторонами справи, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 01.03.2007 №1318 утворилась заборгованість і позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки.
8. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задоволено, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2, шляхом продажу банком як іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку 38 Закону України «Про іпотеку» та наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселення всіх мешканців.
9. Згідно інформації, яка була у позивача, у спірній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_1 Після набрання вищезазначеним рішенням суду законної сили, позивач 18.04.2016 отримав виконавчий документ про виселення ОСОБА_1 та пред'явив його до виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. При примусовому виконанні рішення суду від 18.02.2016 з виселення ОСОБА_1 позивач дізнався, що за адресою знаходження іпотечного майна, перебуває на обліку внутрішньо переміщена особа.
10. Листом від 10.06.2016 №37/18-61983 позивач звернувся до відповідача для офіційного підтвердження отриманої інформації. З листа відповідача від 21.06.2016 №37/18-12754 позивач дізнався, що за адресою: АДРЕСА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб перебувають на обліку 6 осіб.
11. 26 листопада 2014 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004005662, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.
12. 13 січня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004008207, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2. У заяві ОСОБА_4 зазначено про проживання з нею дитини до 18 років - ОСОБА_5.
13. В подальшому внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010887, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (точну дату подання заяви ОСОБА_6 з наданої до суду копії встановити не можливо).
14. 12 травня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010889, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на незаконність дій відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2. У внутрішньо переміщених осіб немає законного права на проживання у вказаному приміщенні, отриманого у встановленому порядку, що свідчить про порушення відповідачем порядку взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Внаслідок цього порушуються встановлені Конституцією, Законами України, кредитним та іпотечним договорами права та інтереси іпотекодержателя, тобто позивача.
16. Відповідач зазначив, що діяв в межах своїх повноважень згідно чинного законодавства. Управління лише виконує нормативні та законодавчі акти України, проблеми заповнення прогалин у законодавстві, з'ясування або роз'яснення, офіційна інтерпретація актів міністерств і відомств України, як і питання щодо законності актів державної влади та органів місцевого самоврядування, до компетенції відповідача не належать.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (сім'ї ОСОБА_7 - 6 чоловік) містять усі, передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі, визначеній законодавством. Підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідач та суд не встановив, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права:
А) судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам Позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин статті 124 Конституції України, на підставі якої суд може визнати такими, що не відповідають Конституції України чи законам України акти органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;
Б) судами попередніх інстанцій не перевірено обставини складання актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 Крім того, даними актами встановлено, що в квартирі житловою площею 16,70 кв.м. постійно проживають разом з власником житла 6 осіб, що суперечить нормі житлової площі (13,65 кв.м на 1 особу), визначеній в ст. 47 Житлового Кодексу Української РСР;
В) суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили правомірність взяття на облік шостої особи, про яку зазначено в листі Відповідача від 21.06.2016.
19. Відповідач у відзиві зазначив, що всім доводам скаржника вже було надано оцінку, а рішення судів попередніх інстанцій є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв'язку з чим просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд дослідив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків.
21. Предметом спору є правомірність рішення Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2. При цьому позивач не порушує питання щодо правомірності користування цієї квартирою з боку тимчасово переміщених осіб.
22. Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Відповідно до статті 1 цього Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
23. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання