ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
Київ
справа №826/18571/16
адміністративне провадження №К/9901/37287/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/18571/16
за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Балась Т.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив зобов'язати відповідача включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та виплатити позивачу в установленому порядку відшкодування вкладу кошти в сумі 71402,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що бездіяльність ФГВФО щодо невиплати гарантованої суми відшкодування за вкладом в ПАТ «Імексбанк» є протиправною, оскільки Уповноважена особа на виконання судового рішення, ухваленого у справі №815/4721/15, подала до Фонду додаткову інформацію щодо внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування, до якої включено ОСОБА_2
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено.
Суди встановили, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Імексбанк» укладено ряд договорів на відкриття банківських рахунків, на яких станом на 27.01.2015 обліковувались грошові кошти, а саме:
- від 29.11.2006 на відкриття банківського рахунку в іноземній валюті № НОМЕР_1, із залишком в розмірі 6 494,57 дол. США.
- від 27.04.2011 на відкриття банківського рахунку в національній валюті НОМЕР_2, із залишком в розмірі 1 680,50грн.;
- від 14.07.2014 на відкриття банківського рахунку в національній валюті НОМЕР_3, із залишком в розмірі 126 915,92 грн.
19.06.2015 йому частково відшкодовано суму вкладу в межах граничної суми в розмірі 128597,42 грн. Проте, оскільки вказана сума не погашає суми вкладів позивача, яка гарантовано підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду, ОСОБА_2 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», однак жодних дій Уповноваженою особою вчинено не було, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №815/4721/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, частково задоволено позов ОСОБА_2 Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо відшкодування ОСОБА_2 вкладу за договором банківського рахунку № ПР 1509 від 29.11.2006, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Імексбанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням сплаченої суми та суми гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
На виконання зазначених судових рішень 29.02.2016 Уповноваженою особою передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Разом з тим, відповідачем не вчинено дій щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та виплатити позивачу в установленому порядку відшкодування вкладу в сумі 71402,58 грн.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи ФГВФО. Виконавчою дирекцією ФГВФО затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ФГВФО, не затверджуючи зміни до Загального реєстру вкладників та не виплачуючи гарантовану суму вкладу, діяв всупереч вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує, що суди не надали належної правової оцінки тому, що у ФГВФО відсутні підстави для виплати позивачу гарантованої суми вкладу, оскільки Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом. Зазначає, що перерахування коштів на рахунок позивача відбувалось з рахунків третіх осіб шляхом внутрішньобанківських проводок, що свідчить про сумнівність таких операцій.
У поданих запереченнях представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про відн