ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
Київ
справа №826/7946/14
адміністративне провадження №К/9901/4504/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 (судді: Коротких А.Ю. (головуючий), Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі №826/7946/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від №№67226552208 та 67326552208 від 21 травня 2014 року.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» та ТОВ «Глобалкранбуд» не мали реального характеру, відтак, відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від №№67226552208 та 67326552208 від 21 травня 2014 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що протокол слідчої дії, в тому числі і протокол допиту директора TOB «Бізнес Плюс XXI» є документом, який фіксує виключно проведення слідчої дії. В свою чергу, інформація, викладена у вказаному протоколі допиту директора, не носить преюдиційного характеру та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в розумінні ст. 83 ПК України. Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996-XIV є первинними документами бухгалтерського обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції, суд дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені від 13.05.2013 №404/26-55-22-08/33784420, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на прибуток на загальну суму 684 512,00 грн та порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за загальну суму 750 539,00 грн.
За результатами перевірки контролюючи орган прийняв податкові повідомлення -рішення від 21.05.2014 № 67326552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 026 768,00 грн та податкове повідомлення-рішення № 67226552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 125 809,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємий період позивач здійснював господарські операції з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» на підставі договорів підряду №БП-2013-04-06 від 04.06.2013 та №БП-2013-06-11 від 11.06.2013.
Згідно з договором підряду МБП-2013-04-06 від 04.06.2013 замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе обов'язок провести розробку конструкторської документації, інструкцій з установки, експлуатації або введення в експлуатацію та технічного обслуговування аналітичного обладнання згідно з специфікацією, яка є невід'ємним додатком до договору (додаток №1), в термін до 20.07.2013 року. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи згідно з договором. Загальна вартість робіт становить 998 171,98 грн, у тому числі ПДВ - 166 362,00 грн.
Згідно з договором підряду №БП-2013-06-11 від 11.06.2013 замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе обов'язок провести дослідження та порівняльний аналіз діючої нормативно-технічної документації, що стосується технічних характеристик електротехнічного обладнання, розробку інструкцій з експлуатації та технічного обслуговування зазначеного обладнання, метод тестування зазначеного обладнання, аналіз та розрахунок електричних параметрів зазначеного обладнання згідно з специфікацією, яка є невід'ємним додатком до договору (додаток №1), в термін до 31.07.2013 року. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи згідно з договором. Загальна вартість робіт становить 3 325 062,95 грн, у тому числі ПДВ - 554 177,18 грн.
На виконання договорів ТОВ «Бізнес Плюс XXI» було складено акти здавання-приймання виконаних робіт, податкові накладні, які від імені ТОВ «Бізнес Плюс XXI» підписані директором ОСОБА_6 та скріплені печаткою підприємства.
Звіт про дослідження та порівняльний аналіз діючої нормативно-технічної документації, що стосується технічних характеристик електротехнічного обладнання, розробку інструкцій з експлуатації та технічного обслуговування зазначеного обладнання, метод тестування зазначеного обладнання, звіт про аналіз та розрахунок електричних параметрів зазначеного обладнання, технічне завдання заводу на виготовлення зазначеного обладнання в електронному вигляді на СR-диску передана виконавцем та прийнята замовником в електронному вигляді на СR-диску.
ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» перерахувало на рахунок ТОВ «Бізнес Плюс XXI» грошові кошти в сумі 3 863 234,93 грн, у тому числі ПДВ - 643 932,5 грн.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості рахунку « 631 - Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» по розрахункам з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» складає 460 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 76 666,67 грн.
Позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» на загальну суму 750 539,16 грн, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року (р/н 9051757346 від 20.08.13).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу протоколу допиту свідка, відповідно до якого директор контрагента заперечує свою участь у господарській діяльності підприємства, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
9. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України
10.1. Пункту 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2 Пункт 138.2 статті 138
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.2.1 Пункт 138.4 статті 138
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
10.3. Підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).
Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;
10.3.1 Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.4. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.5. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному р