РІШЕННЯ
Іменем України
14 березня 2019 року
Київ
справа №9901/951/18
адміністративне провадження №П/9901/951/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Данилевич Н.А., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Таркаєвої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія), в якому просить визнати неправомірним і скасувати рішення ВККС України від 26 жовтня 2018 року № 262/вс-18 про відмову у допуску позивача до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Вважає оскаржуване рішення безпідставним, немотивованим, таким, що не відповідає приписам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і грубо порушує його права. На переконання позивача, він відповідає вимогам, які висуваються до кандидатів на посаду судді Верховного Суду, а його досвід, рівень освіти, стаж практичної діяльності, доброчесність і компетентність дозволяють йому займати суддівську посаду будь-якого рівня. Позивач зауважує, що ним було подано до ВККС України усі необхідні документи, які вимагалися для допуску до участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, натомість, підстави, за яких йому було відмовлено у такому допуску, не передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та є надуманими. Крім того, позивач звертає увагу на те, що він не був повідомлений про дату, час і місце засідання Комісії, на якому вирішувалося питання його допуску до участі у конкурсі.
У відзиві на позовну заяву ВККС України заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначає, що підставою до відмови у допуску позивача до участі у конкурсі було неподання ним належних документів на підтвердження відповідності вимогам до кандидата на посаду судді Верховного Суду. Крім того, стверджує, що на офіційному веб-сайті ВККС України завчасно було оприлюднено інформацію про розгляд 26 жовтня 2018 року о 12 год 00 хв питання встановлення відповідності позивача вимогам до кандидата на посаду суді Верховного Суду.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 наголошує на тому, що всі надані ним до Комісії відомості є достовірними та повними, а доводи, з яких йому було відмовлено у допуску до участі у конкурсі, ґрунтуються на припущеннях відповідача. Зауважує, що він не працював на посаді судді з 2012 року з вини Державної судової адміністрації України, яка не забезпечила позивачу робоче місце та можливість здійснювати правосуддя. Крім того, вказує на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не встановлює заборон чи обмежень щодо участі у конкурсі на посаду судді осіб, які не працюють. Також стверджує, що представлені відповідачем копії постанови Верховної Ради України, наказу голови суду та «вкладишу» до трудової книжки не стосуються предмета доказування у цій справі та не можуть бути прийняті судом. Крім того, про існування такого «вкладишу» із зазначенням у ньому запису про звільнення позивача йому взагалі не було відомо.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах докази, Суд встановив наступне.
Рішенням ВККС України від 2 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджено Умови проведення конкурсу та визначено, що питання допуску кандидата на посаду судді до участі у конкурсі та допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання вирішуються Комісією у складі колегії.
14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ВККС України із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
Рішенням ВККС України від 26 жовтня 2018 року № 262/вс-18 ОСОБА_1 відмовлено у допуску до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Зазначене рішення мотивоване тим, що всупереч вимогам частини четвертої статті 81, підпунктів 2-13 частини першої статті 71 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), підпункту 8 пункту 7, пункту 14 Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджених Рішенням ВККС України від 2 серпня 2018 року № 185/зп-18 позивач не надав Комісії належних документів на підтвердження його відповідності вимогам до кандидата на посаду судді Верховного Суду, визначених статтею 38 Закону № 1402-VIII.
Вважаючи таке рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 79 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання. Конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу.
Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 7 частини першої статті 71 Закону № 1402-VIII для участі у доборі кандидат на посаду судді подає, серед іншого: письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду судді; 3) анкету кандидата на посаду судді, що містить інформацію про нього; 7) копію трудової книжки, послужного списку (за наявності) або інших документів щодо трудової діяльності кандидата на посаду судді.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою статті 81 Закону № 1402-VIII спеціальною процедурою призначення на посаду судді (…) Верховного Суду для цілей цього Закону вважається процедура призначення на посаду судді відповідного суду осіб, які відповідають одній із вимог, визначених частиною першою статті 28, частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.
На посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 38 Закону № 1402-VIII суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років; 4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 - 3 цієї частини, щонайменше десять років.
З метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 1) письмову заяву про участь у конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання; 2) документи, визначені пунктами 2 - 13 частини першої статті 71 цього Закону; 3) документи, що підтверджують дотримання однієї з вимог, визначених частиною першою статті 28, частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду та формує його досьє (пункт 1).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 2 листопада 2016 року № 141/зп-16 затверджено Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді (зі змінами, внесеними рішеннями ВККС України від 30 вересня 2017 року № 97/зп-17, від 5 жовтня 2018 року № 215/зп-18; далі - Положення про проведення конкурсу).
Згідно з пунктом 4.1 Розділу IV Положення про проведення конкурсу на підставі поданих кандидатом документів член Комісії - доповідач здійснює перевірку: 1) відповідності осіб, які звернулися для участі в конкурсі, вимогам до кандидатів на посаду судді, встановлених Конституцією України та Законом; 2) дотримання кандидатом встановлених умовами конкурсу строку та процедури звернення для участі в конкурсі; 3) поданих документів на відповідність переліку та вимогам до їх оформлення.
Пунктом 4.6 Розділу IV Положення про проведення конкурсу визначено, що за результатами проведеної перевірки членом Комісії - доповідачем на найближчому засіданні палати або колегії відповідно до повноважень, визначених Комісією при оголошенні конкурсу, ухвалюється рішення про допуск до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі.
Відповідно до пункту 4.8 розділу IV Положення про проведення конкурсу у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (зокрема неповноту) відомостей, поданих кандидатом, проводиться перевірка зазначеної інформації. Така перевірка може здійснюватися разом зі спеціальною перевіркою.
Рішенням ВККС України від 2 серпня 2018 року № 185/зп-18 затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (далі - Умови проведення конкурсу).
Пунктом 3 Умов проведення конкурсу визначено, що до участі у конкурсі допускаються особи, які: 1) у порядку та строки, визначені Умовами проведення конкурсу подали всі необхідні документи; 2) на день подання документів відповідають встановленим статтями 38, 69 та 81 Закону № 1402-VIII вимогам до кандидата на посаду судді Верховного Суду.
Підпунктом 8 пункту 7 Умов проведення конкурсу обумовлено, що для участі у конкурсі кандидат подає до Комісії: копію трудової книжки, послужного списку (за наявності) відповідно до пункту 14 Умов проведення конкурсу.
Згідно з пунктом 14 Умов проведення конкурсу подаються копії всіх заповнених сторінок трудової книжки, послужного списку (за наявності) або інших документів щодо трудової діяльності кандидата на посаду судді. Копію має бути належним чином засвідчено за місцем роботи кандидата. Якщо на час звернення для участі у конкурсі особа, яка подає відповідні документи, не працює, копія трудової книжки, послужного списку (всіх заповнених сторінок) засвідчується нею особисто. Інші документи щодо трудової діяльності кандидата подаються у вигляді оригіналів або копій.
Судом встановлено, що 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав до ВККС України заяву про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою.
Разом із заявою позивачем подано до Комісії засвідчену ним особисто копію трудової книжки (а.с. 67-76) із записом від 25 жовтня 1999 року № 18 про призначення його на посаду судді Генічеського районного суду Херсонської області строком на п'ять років та записом від 21 квітня 2005 року № 21 про обрання його суддею цього ж суду безстроково.
Поряд із цим, в розділі 5 анкети кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, поданої до ВККС України, позивач вказав інформацію про те, що з 2012 року по липень 2018 року він займався оплачуваною адвокатською діяльністю.
Реалізовуючи надані пунктом 4.8 розділу IV Положення про проведення конкурсу повноваження у випадку одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (зокрема, неповноту) відомостей, поданих кандидатом, Комісією було ініційовано перевірку інформації, наданої позивачем.
Так, 10 жовтня 2018 року ВККС України направлено запит до Голови Генічеського районного суду Херсонської області із проханням надати інформацію, чи входить суддя Стребков Ю.О. за штатним розписом до складу цього суду та чи здійснює правосуддя.
З наданих судом відомостей Комісією виявлено, що на підставі рішення Вищої ради юстиції від 24 січня 2012 року було внесене подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги.
Постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4640-VІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді за порушення присяги.
На запит ВККС України із Генічеського районного суду Херсонської області надіслано копію вкладиша до трудової книжки позивача НОМЕР_1 (а.с. 83) із записом про те, що 3 травня 2012 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді цього суду відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України.
Згідно з наказом Голови Генічеського районного суду Херсонської області від 3 травня 2012 року № 3-1-2/3 ОСОБА_1 відраховано зі штату цього суду.
Рішенням Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 800/309/18 (9991/219/12) визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4640-IV в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги судді.
Разом з тим, за письмовим повідомленням Голови Генічеського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2018 року позивач за штатним розписом до складу цього суду не входить, правосуддя не здійснює.
Проаналізувавши подані позивачем для участі у конкурсі документи та співставивши вказану в них інформацію із отриманими від Голови Генічеського районного суду Херсонської області відомостями, ВККС України дійшла висновку, що позивач не надав Комісії належних документів на підтвердження його відповідності вимогам до кандидата на посаду судді Верховного Суду, визначених статтею 38 Закону № 1402-VIII.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності.
Згідно з пунктами 2.2 - 2.5, 2.7, 2.27 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу працівника та звільнення. Записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи про звільнення завіряється печаткою.
З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу та звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
Запис про звільнення у трудовій книжці пра