ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
Київ
справа №819/94/16
адміністративне провадження №К/9901/8668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 у складі судді Дерех Н.В. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 у складі колегії суддів: Іщук Л.П. (головуючий), ОСОБА_3, ОСОБА_4 у справі №819/94/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (надалі - УМВС), Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (надалі - ГУНП), в якому просив:
1.1.визнати протиправними дії посадових осіб УМВС за фактом втрати вказаними посадовими особами заяви, поданої ОСОБА_2 про виявлення бажання працювати в ГУНП;
1.2.визнати незаконним та скасувати наказ УМВС №323 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ;
1.3.поновити ОСОБА_2 на роботі, зобов'язавши ГУНП призначити ОСОБА_2 на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
1.4.стягнути з ГУНП 10000 гривень завданої моральної шкоди.
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 позовні вимоги задоволено частково.
2.1.Перенесено дату звільнення ОСОБА_2 з 06.11.2015 на 11.11.2015.
2.2.Зобов'язано УМВС нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за період з 06.11.2015 по 11.11.2015.
2.3.У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 скасовано і прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1.ОСОБА_2. проходив службу в органах внутрішніх справ, з 20.03.2013 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ Монастириського РВ.
4.2.Наказом УМВС від 06.11.2015 №323 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішено звільнити з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_2, дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ Монастириського РВ УМВС, з виплатою компенсації за 30 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2015 році.
5. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач був фактично звільнений з органів внутрішніх справ 11.11.2015, оскільки 07.-08.11.2015 він перебував на добовому чергуванні, після чого мав вихідний день і здав посвідчення працівника міліції лише 11.11.2015. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що дату звільнення позивача зі служби слід перенести з виплатою йому середнього заробітку за період з 06.11.2015 по 11.11.2015. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, судом першої інстанції зазначено, що позивач не скористався наданим Законом України "Про Національну поліцію" правом на подання заяви про прийняття на службу до поліції, що в силу вимог даного Закону вважається не виявленням бажання на проходження служби в поліції та є підставою для його звільнення за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог суд апеляційної інстанції вказав, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивача не відповідає змісту заявлених останнім позовних вимог. Також, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що відсутність виявленого позивачем бажання проходити службу в органах поліції слугує безумовною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ і УМВС позбавлене повноважень з'ясовувати можливість подальшого використання позивача на службі в ГУ НП.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивачем - ОСОБА_2, подано касаційну скаргу на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
7.1.Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Скаржник наголошує, що суди належним чином не з'ясували ту обставину, чи виявив позивач бажання проходити службу в поліції, що підтверджувалось, у тому числі, показаннями свідків. Посилається на те, що в силу пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ відповідач 1 повинен був розглянути можливість подальшого використання позивача на службі.
8. Відповідачі відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Конституція України:
"Стаття 43. <…> Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення".
10. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII):
Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
"1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року".
"…4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".
"…8. З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
9. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
10. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ".
11. Закон України "Про міліцію