ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
м. Київ
справа №815/3705/13-а
адміністративне провадження №К/9901/8551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 (суддя - Андрухів В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 (судді - Яковлєв О.В., Бойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі за позовом Приватного виробничого підприємства "Танго" (далі - ПВП "Танго") до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ПВП "Танго" звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.04.2013 № 0002002210, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 687`445,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків податкової перевірки щодо відсутності у товариства права на формування даних свого податкового обліку за наслідками господарських операцій із контрагентами ТОВ "Еліт Консалт", ТОВ "Мембрана Техно Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Форсаж- Медіамаркет", ТОВ "Грифон Консалт", ТОВ "Альта Логістік", ПП "Володимир", ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів", ПАТ "Разнобитпродукт", ПП "К"Комплекси контролю", ДП "Інженерний центр "Промзвязок", ТОВ "Парадіс Сервіс", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Зінат", ТОВ "Тероль", ВКФ "Ніка Пласт" за весь період взаємовідносин, оскільки всі операції підтверджені відповідними первинними документами, а норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій від дотримання податкової/господарської дисципліни його контрагентами - постачальниками товарів (послуг).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Суди встановили, що податкове повідомлення - рішення було прийнято за наслідками позапланової виїзної перевірки ПВП "Танго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Еліт Консалт", ТОВ "Мембрана Техно Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Форсаж- Медіамаркет", ТОВ "Грифон Консалт", ТОВ "Альта Логістік", ПП "Володимир", ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів", ПАТ "Разнобитпродукт", ПП "К"Комплекси контролю", ДП "Інженерний центр "Промзвязок", ТОВ "Парадіс Сервіс", ТОВ "Ювілайт", ТОВ "Зінат", ТОВ "Тероль", ВКФ "Ніка Пласт" за весь період взаємовідносин, результати якої викладені у акті від 25.03.2013 № 42/22-213/25039960/937. У ході перевірки встановлено, що безпідставне формування позивачем податкового кредиту у період з квітня 2011 року по вересень 2012 року за наслідками операцій із придбання товарів у вказаних контрагентів, які, на думку податкового органу, вчинені без мети настання реальних наслідків. Як на підставу таких висновків ДПІ посилається на висновки зустрічних звірок зазначених контрагентів позивача, згідно з якими підприємства мають ознаки податкових транзитерів, а господарські операції - ознаки безтоварності, оскільки відсутні основні засоби для ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складські, виробничі приміщення, транспортні засоби, трудових ресурсів за підприємствами не встановлено, також, підприємства здійснювали діяльність, відмінна від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 17.06.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013, у задоволенні позовних вимог ПВП "Танго" до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовив.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 11.06.2014 № К/800/47664/13 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення, виходив з того, що суди в порушення вимоги процесуального законодавства щодо з'ясування усіх обставин у справі попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки, зокрема, обставинам щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентами. При цьому касаційний суд зазначив, що сам по собі факт відсутності об'єктивної можливості для виконання контрагентами позивача робіт та поставки товарів за укладеними договорами в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за наявності первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару, послуг без врахування умов виконання договору; укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг постачальником; товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У цій справі позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій. "Добросовісний платник податків " не може нести відповідальність за неправомірні дії постачальників товару чи зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на формування податкового кредиту. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16.09.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов ПВП "Танго" задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення ДПІ від 29.04.2013 № 0002002210.
У ході розгляду справи суди надали оцінку договорам, у межах яких між позивачем та його контрагентами були вчинені господарські операції з придбання товару та постачання вже готової продукції іншим контрагентам, первинним документам (податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, ТТН, платіжні документи), що були сформовані під час господарських операцій з придбання товару та подальшої його реалізації, наявності у контрагентів товариства господарської та податкової правосуб'єктності на момент вчинення спірних операцій, та дійшли висновку про правомірність формування підприємством даних свого податкового обліку за господарськими операціями та безпідставність заперечень контролюючого органу щодо їх реальності.
ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ДПІ посилається на обставини, що були встановлені у ході податкової перевірки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.01.2015 № К/800/712/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд ухвалою від 18.03.2019 прийняв касаційну скаргу ДПІ до провадження та визнати за можливе проведення попереднього розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Порядок формування платником податку податкового кредиту у період, охоплений перевіркою, був врегульований нормами статті 198 Податкового кодексу України (у редакціях, чинних на відповідні періоди; далі - ПК України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітно