ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
Київ
справа №815/7263/15
адміністративне провадження №К/9901/11021/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у складі судді Вовченко О.А. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 у складі колегії суддів: Романішина В.Л. (головуючий), Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І. у справі №815/7263/15 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморський відділ поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області (надалі - ГУ МВС), Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі - ГУ НП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморський відділ поліції в місті Одесі ГУ НП, в якому просив:
1.1.визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС №1609 о/с від 04.11.2015;
1.2.поновити позивача на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Приморського РВ ОМУ ГУ МВС;
1.3.зобов'язати ГУ НП вирішити питання про переведення позивача у встановленому порядку на службу в ГУ НП;
1.4.стягнути з ГУ МВС середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2016, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016, позовні вимоги задоволено частково.
2.1.Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС №1609 о/с від 04.11.2015 в частині звільнення з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) підполковника міліції ОСОБА_4 заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Приморського РВ ОМУ ГУ МВС.
2.2.Поновлено підполковника міліції ОСОБА_4 на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Приморського РВ ОМУ ГУ МВС з 06.11.2015.
2.3.Зобов'язано ГУ НП розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_4 на службу до ГУ НП відповідно до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
2.4.В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ОСОБА_6 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 01.03.2015 на посаді заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Приморського РВ ОМУ ГУ МВС.
3.2.Наказом ГУ МВС від 20.08.2015 №2861 на ОСОБА_4 з 21.08.2015 по 21.09.2015 покладено тимчасово виконання обов'язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Київського РВ ОМУ ГУ МВС, а наказом ГУ МВС від 19.10.2015 №3628 з 19.10.2015 по 07.11.2015 покладено тимчасово виконання обов'язків - начальника сектора розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУ МВС.
3.4.Наказом УМВС від 04.11.2015 №1609 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_4 звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з посади заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Приморського РВ ОМУ ГУ МВС.
3.5.Згідно довідок ГУ МВС від 17.03.2016 №9/1049 та Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП від 17.03.2016 №36/вх., ОСОБА_4 заяви (рапорту) щодо прийняття на службу до поліції не надавав та по книзі реєстрації вхідних документів канцелярії управління кадрового забезпечення ГУ МВС будь-яких матеріалів щодо бажання проходити службу в поліції від нього не надходило.
3.6.Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які станом на 04.11.2015 були працівниками Приморського РВ ОМУ ГУ МВС, а в подальшому працівниками органів Національної поліції України, підтвердили обставини подачі позивачем 04.11.2015 рапорту до відділу кадрового забезпечення Приморського РВ ОМУ ГУ МВС щодо звільнення у зв'язку з бажанням проходити службу в органах Національної поліції України. Також, свідок ОСОБА_7 підтвердила, що ОСОБА_4, передавав їй, як працівнику відділу кадрового забезпечення, рапорт про звільнення у зв'язку з бажанням проходити службу в органах Національної поліції України, який разом з рапортами інших співробітників Приморського РВ передані до ГУ МВС.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звільнення позивача відбулось незаконно, адже, він у встановлені строки виявив бажання проходити службу в органах поліції та, окрім того, його звільненню не передувало вирішення питання про можливість подальшого використання позивача на службі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач 2 - ГУ НП подав касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5.1.Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Скаржник наголошує, що суди з'ясували і позивач не заперечував, що він не виявив бажання проходити службу в поліції, у зв'язку з чим наказ про його звільнення зі служби є правомірним. Також, скаржник посилається на те, що вирішення питання про прийняття працівника міліції на службу в поліцію є дискреційними повноваженнями ГУ НП, які не повинні підмінятися судами.
6. Позивач та відповідач 1 відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Конституція України:
"Стаття 43. <…> Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення".
8. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII):
Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
"1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року".
"…4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".
"…8. З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
9. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
10. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ".
9. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):
Стаття 18. Проходження служби в міліції
"Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України".