РІШЕННЯ
Іменем України
20 березня 2019 року
Київ
справа №9901/995/18
адміністративне провадження №П/9901/995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - ОСОБА_1,
суддів - Бевзенка В. М.,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_5
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправними та скасування рішень від 05 листопада 2018 року №1924/ко-18 та від 21 грудня 2018 року №1984/ко-18, зобов'язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
28 грудня 2018 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія) про визнання протиправними та скасування рішень від 05 листопада 2018 року №1924/ко-18 та від 21 грудня 2018 року, зобов'язання відновити процедуру кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді на етапі розгляду заяви від 13 серпня 2018 року щодо перегляду результатів практичного завдання або надання можливості повторного складання практичного завдання відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 грудня 2018 року під час ознайомлення з матеріалами суддівського досьє йому випадково стало відомо, що 05 листопада 2018 року Комісією було прийнято рішення про відмову у перегляді рішення від 18 липня 2018 року у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання з тих підстав, що Комісією підстав для перегляду свого рішення не встановлено. 21 грудня 2018 року відповідачем прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_5 займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією звільнення його з посади. Позивач вважає зазначені рішення Комісії такими, що грубо порушують його права. Вважає, що рішення Комісії від 05 листопада 2018 року було прийнято з порушенням передбаченої законодавством процедури, таємно, без внесення його на порядок денний, без обговорення та розгляду. На думку позивача, рішення ВККС від 05 листопада 2018 року стало преюдиційним для подальших дій відповідача, що позбавило позивача можливості ефективного правового захисту своїх прав. Крім того, посилається на те, що внаслідок протиправної поведінки відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативному впливі на ділову репутацію як юриста і завдало душевних страждань за рахунок впливу на загальний добробут та клімат родини (т. 1 а.с. 1-7).
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до Суду відзив на позову заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити. Відповідач зазначив, що перегляд рішення, прийнятого палатою чи колегією Комісії щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання, є правом Комісії, а не її обов'язком. Підстав для перегляду рішення Комісії від 18 липня 2018 року №173/зп-18 про затвердження результатів складеного учасником іспиту ОСОБА_5 16 квітня 2018 року практичного завдання Комісією не встановлено. Крім того, зазначає, що ОСОБА_5 не вказує, які саме порушення були допущені Комісією при затвердженні результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та в чому полягають ці порушення, а також які норми закону було порушено Комісією. Таким чином, вважає, що оскаржувані позивачем рішення Комісії ґрунтуються на законодавчо визначених підставах та прийняті з дотриманням процедури і визначених ч. 2 ст. 2 КАС України критеріїв для їх прийняття (т. 3 а.с. 1-9).
Позивачем до Суду надано відповідь на відзив відповідача, в якому вказано на безпідставність наведених у відзиві обґрунтувань.
Також позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на помилковість зазначення номерів оскаржуваних рішень просив визнати протиправними та скасувати рішення від 05 листопада 2018 року №1924/ко-18 та від 21 грудня 2018 року №1984/КО-18, зобов'язати відповідача відновити процедуру кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з етапу розгляду заяви від 13 серпня 2018 року щодо перегляду результатів практичного завдання або надати можливість повторного складання практичного завдання відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100000,00грн.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди та відкрито провадження у справі №П/9901/995/18. Розгляд справи призначено на 31 січня 2019 року.
За клопотанням представника відповідача 31 січня 2019 року розгляду справи було відкладено до 21 лютого 2019 року.
В судовому засіданні, призначеному на 21 лютого 2019 року, з приводу неотримання позивачем відзиву на позову заяву розгляд справи було відкладено до 05 березня 2019 року.
05 березня 2019 року розгляд даної адміністративної справи не відбувся у зв'язку з участю колегії суддів у розгляді виборчої апеляційної скарги. Судове засідання у справі призначено на 19 березня 2019 року.
Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, до Суду надали заяви про здійснення розгляду справи без їхньої участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Суду від 20 березня 2019 року позивачу поновлено строк звернення до Суду з даним адміністративним позовом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила наступне.
Указом Президента України «Про призначення суддів» №1286/2003 від 11 листопада 2003 року ОСОБА_5 призначено суддею Суворовського районного суду міста Одеси строком на п'ять років (т. 2 а.с. 24).
Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2009 року №1279-VІ ОСОБА_5 обрано на посаду судді Суворовського районного суду міста Одеси безстроково (т. 1 а.с. 29-31, т. 2 а.с. 24).
Постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року №2758-VІ ОСОБА_5 обрано на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду (т. 2 а.с. 36-37).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді згідно з додатком 1; встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди. Згідно з додатком 1 ОСОБА_5 включений до списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року призначено проведення кваліфікаційного оцінювання (т.2 а.с. 63-64, 67).
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 березня 2018 року №33/зп-18, зокрема, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року - 16 квітня 2018 року для суддів місцевих судів (адміністративна юрисдикція) та встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складання анонімного письмового тестування, 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання (т. 2 а.с. 65-66, 68).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 липня 2018 року №173/зп-18 затверджено кодовані результати складеного суддями 16 квітня 2018 року анонімного письмового тестування та кодовані результати виконаного суддями 16 квітня 2018 року практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, згідно яких позивач за результатом анонімного письмового тестування набрав 66,375 бала та за виконання практичного завдання - 22,5 балів (т. 2 а.с. 69-71).
13 серпня 2018 року позивачем на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України направлено заяву, в якій зазначено, що 16 квітня 2018 року під час складання практичного завдання позивач знаходився в стані надзвичайного емоційного хвилювання внаслідок сімейних негараздів, що вплинуло на якість виконаної практичної роботи. ОСОБА_5 також просив повторно перевірити написане ним практичне завдання або надати можливість скласти практичне завдання повторно (т. 1 а.с. 8).
05 листопада 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення №1924/КО-18, яким ОСОБА_5 відмовлено у перегляді рішення Комісії від 18 липня 2018 року №173/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді (т.2 а.с. 73, т. 3 а.с. 11-12).
20 грудня 2018 року позивач звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою про надання йому можливості ознайомитись з його суддівським досьє (т. 2 а.с. 4).
21 грудня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення №1984/ко-18, яким суддю Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 визнано таким, що не склав іспит для суддів місцевих та апеляційних судів, призначений рішенням Комісії від 02 березня 2018 року №33/зп-18; відмовлено судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 таким, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 78-80, т. 3 а.с. 13-15).
Не погодившись з правомірністю рішень ВККС від 05 листопада 2018 року №1924/ко-18 та від 21 грудня 2018 року №1984/ко-18, ОСОБА_5 звернувся до Суду з цим позовом.
У відповідності до положень статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За правилами частин першої, другої та п'ятої статті 83 Закон №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
За визначенням пункту 1 розділу І Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді.
Іспит проводиться ВККС з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 розділу І Порядку).
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Положення).
За приписами пунктів 1 - 3 глави 2 розділу ІІ Положення Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня. Показники «рівень знань у сфері права» та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
За змістом пунктів 1 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
У підпункті 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено, що критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права - 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів; особиста компетентність - 100 балів; соціальна компетентність - 100 балів.
За правилами пунктів 6.1 - 6.4 глави 6 розділу ІІ Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфік