ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа №569/7153/15-а
адміністративне провадження №К/9901/1252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О, Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_3
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 (колегія у складі суддів Євпак В.В., Капустинського М.М., Шидловського В.Б.)
у справі №569/7153/15
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області
про зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області з позовом, в якому просила суд визнати неправомірним рішення відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії за вислугою років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача провести обчислення їй пенсії за вислугою років згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту залишення нею роботи, яка дає право на призначення цієї пенсії.
2. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.06.2015 позов ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_3 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2015 ОСОБА_3 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
6. ОСОБА_3 за час трудової діяльності працювала на наступних посадах:
з 30.08.1982 по 30.08.1983 - концертмейстер кафедри народних інструментів Рівненського державного інституту культури;
з 16.12.1985 по 13.03.1987 - концертмейстер духовних інструментів музичного училища м. Чіти;
з 10.11.1987 по 22.09.1989 - учитель музики середньої школи № 17 м. Чіти;
з 06.10.1989 по 15.03.1997 - концертмейстер кафедри теорії, історії музики і гри на спецінструментах Рівненського державного педагогічного інституту ім. Д.З. Мануїльського;
з 15.03.1997 по 17.09.1999 - концертмейстер кафедри гри на музінструментах Рівненського державного педагогічного інституту ім. Д.З. Мануїльського;
з 18.09.1999 по 12.09.2007 - концертмейстер кафедри гри на музінструментах Рівненського державного гуманітарного університету;
з 01.09.2007 по день звернення до суду - викладач по класу фортепіано та концертмейстер Рівненської дитячої музичної школи ім. М. Лисенка.
Крім того, з 01.09.1983 по 25.04.1988 позивач навчалася в Рівненському державному інституті культури та отримала кваліфікацію «Культосвітпрацівник, керівник самодіяльного академічного хору».
7. Рішенням відповідача від 28.04.2015 №157/10 позивачу відмовлено в призначенні пенсії з мотивів відсутності необхідного спеціального стажу роботи.
8. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивач має достатній педагогічний стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задо