ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4040/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представника АТ комерційного банку "Приватбанк" - адвоката Опанасика В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018
та рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2018
у справі № 910/4040/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант"
до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
про розірвання договору поруки,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 ТОВ "Лекс Грант" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ комерційного банку "Приватбанк" про розірвання договору поруки № 4А13767И/П від 08.11.2016, укладеного між сторонами, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо передання позивачу належним чином засвідчені копії документів, як поручителю, який виконав зобов'язання боржника - ТОВ "Апріорі" за кредитними договорами 27.11.2013 № 4А13767И, 10.11.2014 № 4А14339И, внаслідок чого до нього перейшли права попереднього кредитора.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2018 у справі № 910/4040/18 (суддя Борисенко І.І.) в позові відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 910/4040/18 (судді : Буравльов С.І., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2018 залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ "Лекс Грант" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2018 у справі № 910/4040/18 скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями щодо відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору поруки, скаржник посилається неналежне дослідження судами обох інстанцій всіх обставин справи та неврахуванням умов договору поруки щодо обов'язку банку передати поручителю, у разі виконання ним зобов'язань боржника, належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за зазначеними кредитними договорами.
Разом з тим, позивач зазначає на неврахування судами при вирішенні даного спору положень ч. 1, ч. 2 ст. 556 ЦК України, за якою після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Окрім цього, скаржник вказує на те, що судом залишено без уваги те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов договору поруки щодо передання документації, внаслідок чого є підставою для розірвання спірного правочину в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, на думку позивача суди попередніх інстанцій розглядаючи дану справу предметом розгляду якої є вимоги про розірвання договору поруки, укладеного між сторонами, не було надано належної оцінки всім фактам та не застосовано положення норм матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, внаслідок чого порушені права позивача, гарантовані чинним законодавством.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/4040/18 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Погребняка В.Я. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 у даній справі відкрито касаційне провадження, розгляд справи призначено на 13.03.2019 на 10:30 год.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовляючи у задоволенні позову про розірвання договору поруки, укладеного між сторонами, виходили з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та вставлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором поруки № 4А13767И/П від 08.11.2016, за умовами якого ТОВ "Лекс Грант" (поручитель) поручилось перед ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) за виконання ТОВ "Апріорі" (боржник) своїх зобов'язань : за кредитним договором № 4А13767И від 27.11.2013 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в строки передбачені кредитним договором, за кредитним договором № 4А14339И від 10.11.2014 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до цього договору.
Пунктом 2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (п. 4 договору поруки).
Згідно з п. 6 цього договору, поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.
Відповідно до п. 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника пер