ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 909/673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія",
представник позивача - Жиляк М.Д., адвокат (дов. від 29.01.2019),
відповідач - Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,
представники відповідача - Борищак Н.Я., головн. експерт (дов. від 13.04.2018), Буджак О.Я., предст. (дов. від 03.11.2018),
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія"
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2018 (головуючий суддя Ткаченко І.В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 (головуючий суддя - Галушко Н.А., судді: Желік М.Б., Орищин Г.В.)
у справі № 909/673/18
за позовом комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" (далі - Підприємство)
до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)
про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділення про визнання незаконними дій щодо відмови Підприємству у перегляді рішення адміністративної колегії Відділення від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016); зобов'язання Відділення повторно розглянути заяву Підприємства від 31.05.2018 № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 у порядку та в межах повноважень, встановлених (наданих) чинним законодавством України.
Позовна заява мотивована тим, що Відділення, відмовляючи Підприємству у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, діяло поза межами своїх повноважень, у зв'язку з чим дії Відділення є незаконними.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2018 у справі № 909/673/18, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, у позові відмовлено повністю з посиланням на його необґрунтованість.
Підприємство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Так, згідно з доводами Підприємства, викладеними у касаційній скарзі:
- у розгляді справи суди попередніх інстанцій безпідставно вийшли за межі заявлених позовних вимог та замість того, щоб досліджувати питання правомірності відмови Підприємству в перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, виходили з правомірності самого Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016;
- суди не звернули уваги на те, що Підприємство не оскаржує Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, а використало своє право на звернення до Відділення з приводу перегляду такого рішення, проте Відділення, відмовляючи Підприємству у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, діяло поза межами своїх повноважень;
- Як Відділенням, так і судами попередніх інстанцій безпідставно позбавлено Підприємство у праві на перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016.
Відділення у відзиві на касаційну скаргу просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що рішення та постанова прийняті з повним з'ясуванням всіх обставин справи, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 19.03.2019 Підприємство та Відділення брали участь у режимі відеоконференції.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Рішенням АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016: визнано Підприємство відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" таким, що у 2015 році та першому кварталі 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків, не маючи при цьому жодного конкурента на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у територіальних межах м. Івано-Франківська та прилеглих до нього населених пунктів, які відносяться до Івано-Франківської міської ради, де розташовані житлові будинки разом з закріпленими за ними прибудинковими територіями, які знаходяться в управлінні та обслуговуванні Підприємства; визнано дії Підприємства щодо надання для встановлення Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та застосування з 02 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року скоригованих тарифів на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації для мешканців будинків, зазначених в рішенні Виконкому від 27.03.2015 № 169, в той час як для мешканців усіх інших будинків механізм корегування тарифів не застосовувався, - порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод із покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; за вчинене порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 24 814,00 грн.; зобов'язано Підприємство у двомісячний термін здійснити перерахунок зайво нарахованих коштів за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації для мешканців будинків, зазначених у рішенні Виконкому від 27.03.2015 № 169 за період з 02 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року, про що повідомити Відділення.
Підприємство оскаржило Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 у судовому порядку.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2017 у справі № 909/201/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017, у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено повністю.
Згідно з рішенням Антимонопольного комітету України від 05.04.2018 № 149-р "Про перевірку рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016" (за заявою Підприємства) Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 залишено без змін.
31.05.2018 Підприємство звернулося до Відділення із заявою № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, зазначаючи про те, що згадане рішення було прийняте на підставі недостовірної інформації, оскільки при прийнятті такого рішення Відділення не досліджувало та не аналізувало рішення Івано-Франківської міської ради від 25.04.2013 № 1043-35, тобто не досліджувало питання наявності об'єктивних причин для встановлення тарифу, що передбачений рішенням Виконкому від 27.03.2015 № 169 саме для споживачів будинків, зазначених у такому рішенні.
Листом від 19.06.2018 № 59-02/627 за підписом голови Відділення Підприємству повідомлено про те, що Відділення відмовляє у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, з огляду на те, що наведені у заяві від 31.05.2018 № 01-03/517 твердження спростовуються тим, що Підприємством було здійснено корегування тарифів також і на послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем для мешканців 89 будинків, обґрунтовуючи зазначене підвищенням рівня заробітної плати працівників у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та цін на матеріали, що використовуються для надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем. Водночас такі витрати на надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем зросли як для мешканців 89-ти будинків, так і для інших будинків, які перебувають в управління та обслуговуванні Підприємства. Проте для мешканців інших будинків корегування тарифів на цю послугу не проводилося. Зазначені доводи враховані усіма судовими інстанціями при розгляді справи № 909/201/17, а також Антимонопольним комітетом України, яким за наслідками перевірки залишено Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 без змін.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконними дій Відділення щодо відмови Підприємству у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 та зобов'язання Відділення повторно розглянути заяву Підприємства від 31.05.2018 № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 у порядку та в межах повноважень, встановлених (наданих) чинним законодавством України.
Відмовляючи у задоволенні позову у справі, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, яке було переглянуто у судовому порядку, а також Антимонопольним комітетом України, є законним та обов'язковим до виконання. За відсутності підстав для повторного перегляду Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 суди не знайшли й підстав для задоволення позову. При цьому судами також зазначено й про те, що у позові Підприємством не наведено жодної підстави для скасування Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, а також не оспорюються мотиви відмови в його перегляді.
Проте суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач фактично вказував на порушення Відділенням процедури розгляду заяви від 31.05.2018 № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, відмовляючи Підприємству у перегляді наведеного Рішення АМК, Відділення діяло поза межами своїх повноважень.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно з припис