ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Саприкіної І. В.,Князєва В. С., Золотнікова О.С., Лобойка Л. М.,
12 лютого 2019 року
м. Київ
у справі № 800/574/17 (П/9901/118/18)
провадження № 11-591заі18
за позовом ОСОБА_5 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення
У грудні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) від 22 листопада 2017 року № 286дп-17 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних правопорушень, передбачених пунктами 1 і 8 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що перевірку було проведено упереджено, необ'єктивно, без використання передбачених законом перевірочних дій, без установлення обставин, що мають значення для прийняття КДКП рішення про наявність у його діях дисциплінарного проступку. На думку позивача, висновки Комісії про неналежне виконання ним службових обов'язків є безпідставними, оскільки втручання ОСОБА_5 у службову діяльність іншого прокурора не підтверджено жодними доказами, а тому оскаржуване рішення КДКП є протиправним, таким, що не ґрунтується на матеріалах справи, прийняте з порушенням вимог законодавства і встановленої законом процедури.
На підставі підпункту 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позовну заяву ОСОБА_5 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 26 квітня 2018 року адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним і скасував вішення КДПК від 22 листопад 2017 року № 286дп-17.
Задовольняючи позов, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення КДКП про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани є необґрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки відповідач не виклав мотивів щодо наявності в діях ОСОБА_5 втручання у діяльність іншого прокурора. Висновки Комісії не містять правового обґрунтування та всупереч вимогам пункту 62 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Положення), засновані на припущеннях.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 та КДКП подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 лютого 2019 року закрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6; апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів задовольнила; рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року скасувала та ухвалила нове рішення, яким у задоволенні позову відмовила.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відповідність оскаржуваного рішення Комісії принципам обґрунтованості, рівності перед законом та пропорційності, оскільки таке рішення прийнято відповідачем за результатом ретельного дослідження матеріалів дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_5 та з урахуванням його усних і письмових пояснень.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду рішення КДКП прийнято з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав і свобод та інтересів особи. При його ухваленні Комісією не встановлено обтяжуючих або пом'якшуючих обставин, а застосування до ОСОБА_5 найбільш м'якого дисциплінарного стягнення свідчить про дотримання відповідачем пропорційності діяння призначеному покаранню.
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ми не погоджуємося з висновком Великої Палати Верховного Суду стосовно прийнятого рішення і мотивації в частині скасування рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та ухвалення нового рішення, про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 16 серпня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до Комісії зі скаргою про вчинення дисциплінарного проступку заступником Генерального прокурора України ОСОБА_5, яка була мотивована незгодою скаржника з винесеною останнім постановою від 27 лютого 2017 року про закриття кримінального провадження № 42014000000000310 у частині відносно ОСОБА_8
Так, на думку адвоката ОСОБА_6 - представника потерпілої ОСОБА_9, заступник Генерального прокурора України ОСОБА_5 не мав процесуальних повноважень на винесення зазначеної постанови, у зв'язку з чим втрутився у службову діяльність прокурорів, які відповідно до постанови від 11 листопада 2016 року заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 входили до складу групи прокурорів - процесуальних керівників досудового розслідування.
07 листопада 2017 року член КДКП Погребняк С. П. склав висновок про наявність у діях ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 8 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: неналежне виконання службових обов'язків; втручання у випадку і в порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора. При цьому, у висновку відсутня інформація щодо прокурора, у діяльність якого втрутився ОСОБА_5
Розглянувши цей висновок, 22 листопада 2017 року КДКП ухвалила рішення № 286дп-17 про притягнення заступника Генерального прокурора України ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани. У рішенні КДКП послалась на неправомірність винесення постанови про закриття кримінального провадження, оскільки станом на 27 лютого 2017 року ОСОБА_5 завідомо для нього не було призначено процесуальним керівником у кримінальному провадженні.
Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру», згідно зі статтею 1 якого прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності визначені у положеннями частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», зокрема: невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункти 1, 8).
Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності на засіданні КДКП, на яке запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи (стаття 47 Закону України «Про прокуратуру»).
На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена КДКП, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена КДКП подавати заяву про його відвід.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Рішення у дисциплінарному провадженні має містити мотиви, з яких КДКП ухвалила рішення (пункт 3 частини шостої вказаної статті).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є заступник Генерального прокурора.