Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 761/18500/16-ц
провадження № 61-2184св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Фідобанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, у складі судді Макаренко І. О., від 01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Соколової В. В., Немировської О. В., Чобіток А. О., від 12 жовтня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_5 про визнання договору поруки припиненим.
Свої вимоги ОСОБА_4 мотивувала тим, що 06 листопада 2007 року між нею та відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк» (далі - ВАТ «СЕБ Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», укладено договір поруки на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_5 У лютому 2016 року ПАТ «Фідобан» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 1 513 539, 85 грн. З матеріалів справи позивачу стало відомо, що банком був змінений строк виконання основного зобов'язання, у зв'язку із чим порука припинилась 06 вересня 2015 року, однак банк не визнає факт припинення поруки.
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просила позов задовольнити, визнати договір поруки, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «СЕБ Банк» 06 листопада 2007 року, на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 712 від 06 листопада 2007 року, припиненим з 06 вересня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки, що укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «СЕБ Банк» від 06 листопада 2007 року, на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 712 від 06 листопада 2007 року, з 06 вересня 2015 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ «Фідобанк» скористалось своїм правом на дострокове стягнення кредитної заборгованості та у відповідності до статті 1050 ЦК України пред'явило вимогу до боржника ОСОБА_5. від 05 лютого 2015 року про дострокове погашення заборгованості у розмірі 61 240, 44 доларів США та 2 169, 26 грн пені, у строк 30 (тридцять) днів. За таких обставин, ПАТ «Фідобанк» повинен був звернутися до поручителя ОСОБА_4 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто до 06 вересня 2015 року, відповідно порука припинилась з 06 вересня 2015 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Фідобанк» відхилено, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог із урахуванням встановлених обставин справи. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, та повинен розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов'язання. Разом з тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань. При вирішенні спору судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 261, 559 ЦК України та не враховано положення статті 554 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 листопада 2007 року між ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 712, відповідно до умов якого банк повинен був передати, а позичальник отримати суму кредиту у розмірі 55 тис. доларів США, відсоткова ставка за умовами договору розраховувалась як сума значення LIBOR та фіксованого відсотку, який складає 6,6 % річних за користування кредитними коштами, строком до 08 листопада 2027 року (а. с. 7-9).
На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ОСОБА_4 та ВАТ «СЕБ Банк» був укладений договір поруки від 06 листопада 2007 року. Пунктом 4.1 договору передбачено, що він діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором (а. с. 10).
Згідно з умовами додаткової угоди № 1 до договору поруки від 06 листопада 2007 року сторони домовились пункт 2.1 договору поруки викласти в наступній редакції:
«2.1. Суть і строк боргових (забезпечених цим договором) зобов'язань. Порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо:
(а) Повернення основної суми кредиту, наданого боржнику, що дорівнює 70 000 (сімдесят тисяч) доларів США 00 центів. Боржник зобов'язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 08 листопада 2027 року.
(б) Сплати відсотків за користування кредитом. Божник зобов'язаний сплатити відсотки за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з кредитним договором, в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені у кредитному договорі.
(в) Сплати пені за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків, а також штрафу за нецільове використання кредиту.
Застереження: порукою за цим договором забезпечено виконання боржником боргових зобов'язань також в разі їх дострокового виконання у випадках, встановлених кредитним договором».
Умовами додаткової угоди внесені зміни до договору поруки відповідно змін кредитного договору, а саме суми кредиту та строку повернення кредитних коштів. При цьому, строк дії поруки умовами додаткової угоди не визначений.
Банком надіслано письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, що підтверджується листом-вимогою № 19-4-0-3-14/63 від 05 лютого 2015 року, згідно якого банк вимагав у тридцятиденний термін повернути у повному обсязі всю суму заборгованості за кредитним договором, що станом на 05 лютого 2015 року складала 61 240, 44 долара США, та пеню у розмірі 2 169, 26 грн (а. с. 12).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достов