ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
справа № 638/7337/17
провадження № 51-3931 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
скаржника
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст судових рішень, оскаржене рішення та встановлені обставини
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ухвалою від 1 червня 2017 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення строку досудового розслідування і виконання процесуальних дій.
Суддя Апеляційного суду Харківської області ухвалою від 14 червня 2017 року на підставі положень ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, як убачається із її змісту, ОСОБА_1 просить на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Аргументуючи свою позицію, скаржник стверджує, що слідчий суддя місцевого суду проігнорував його доводи про направлення осіб до медичної установи для проведення психіатричної експертизи, а суддя апеляційного суду відмовив у відкритті провадження всупереч вимогам п. 8 ч. 1 ст. 309 вказаного Кодексу.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечив проти її задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх орг