Постанова
Іменем України
14 березня2019 р.
м. Київ
справа № 204/173/17
Провадження № 51-64км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Анзійчук Ю. В.,
за участю:
прокурора Гаврилюка С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вироки Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 року та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040680003219, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 24 липня 2015 рокуза ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 рокуОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, ухвалено виконувати самостійно цей вирок та вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року.
Вирішені питання про процесуальних витрат, речових доказів.
16 серпня 2017 року Апеляційним судом Дніпропетровської області вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання за сукупністю вироків скасовано та ухвалено свій вирок, яким постановлено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Відповідно до ст. 71 КК України з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків повністю приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року у виді позбавлення волі строком на 4 роки та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та штрафу у розмірі 1700 грн, які виконувати самостійно.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
06 грудня 2016 року у не встановлений час ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 112, по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпропетровську, придбав у малознайомої жінки особливо небезпечну наркотичну речовину «канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 7,186 г, яку у подальшому зберігав при собі без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме порушення судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки суд не з'ясував правильності розуміння змісту обставин, які ніким не оспорювалися, кваліфікації дій та того, що учасники процесу будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Стверджує, що в нього не з'ясовувалася думка з приводу обсягу дослідження доказів, які підлягають дослідженню. Вказує, що не достатньо розуміє українську мову, а тому йому не було зрозуміло його права, а захисник участі у розгляді провадження судом першої інстанції не брав. Вказує на протиріччя в доказах, які на його думку, свідчать про відсутність в його ді