Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 321/399/17
провадження № 61-12862св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М., від 30 січня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у складі діючої армії СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан
з червня 1984 року по жовтень 1988 року. При виконанні службових обов'язків отримав вогнепальне осколкове поранення лівої ноги та лівого стегна, контузію головного мозку, що у подальшому призвело до ряду захворювань. 07 вересня 2005 року йому встановлена перша група інвалідності у зв'язку із загальним захворюванням, що підтверджується виписками із акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 30 серпня 2005 року. Зазначав, що він позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуває біль, психологічний дискомфорт, багато коштів витрачає на лікування.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з
відповідача на його користь 113 250 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 25 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди, оскільки факт захворювання, одержаного внаслідок проходження військової служби, та його наслідки, зокрема інвалідність, завдали позивачу втрат немайнового характеру у вигляді психологічного дискомфорту та страждань. Суд дійшов висновку, що обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України, як уповноважений державний орган.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не довів факту протиправних дій або бездіяльності Міністерства оборони України, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями завдавача шкоди та вини відповідача у її заподіянні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, оскільки під час військової служби він отримав поранення, внаслідок чого йому була встановлена перша група інвалідності, його стан здоров'я погіршується, він витрачає багато грошових коштів на придбання ліків. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2014 року
№ 3-86гс14.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
29 березня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан у складі діючої армії СРСР у період ведення бойових дій з червня 1984 року по жовтень 1988 року.
У 1984 році при виконанні службового обов'язку у Демократичній Республіці Афганістан позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення ніг та контузію головного мозку.
07 вересня 2005 року ОСОБА_4 встановлено першу групу інвалідності безстроково у зв'язку із загальним захворюванням, що підтверджується виписками з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 30 серпня 2005 року серії МСЕ № 008052.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального пра