Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 711/7960/17
провадження № 61-48530 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3;
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2018 року у складі судді Колоди Л. Д. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 01 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1
Співвласниками інших частин домоволодіння є: ОСОБА_4, якій належить 57/200 частин домоволодіння, та ОСОБА_5, якому належить 57/200 частин домоволодіння.
Зазначала, що між ними склався фактичний порядок користування житловими та нежитловими приміщеннями домоволодіння, що відповідає їхнім ідеальним часткам у праві власності. Між приміщеннями встановлені огорожі, проведені окремі комунікації, кожен має окремий індивідуальний вхід. Приміщень спільного користування немає.
Висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 12 вересня 2017 року № 14/17-БТ встановлено, що існує технічна можливість виділу в натурі належної їй частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд.
Ураховуючи технічну можливість виділу часток спірного домоволодіння в натурі, позивач просила суд виділити їй 43/100 частини житлового будинку (частина житлового будинку «А-І», прибудови «А1-І», «а5», «а6») по АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд, а саме: сарай «Ж», вбиральня «М», душ «Н», гараж «К», вигрібна яма № 8, огорожа № 3 (ворота з хвірткою), огорожа № 4, огорожа № 7.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Виділено у натурі ОСОБА_3 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (частина житлового будинку «А-І», прибудови «А1-І», «а5», «а6») з відповідною частиною надвірних споруд, а саме: сарай «Ж», вбиральня «М», душ «Н», гараж «К», вигрібна яма № 8, огорожа № 3 (ворота з хвірткою), огорожа № 4, огорожа № 7. Право спільної часткової власності у домоволодінні по АДРЕСА_2 припинено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виділ у натурі належної позивачу частки домоволодіння є технічно можливим, оскільки вона є технічно відокремленою, має окремий вихід, заїзд і може бути виділена в натурі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 01 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що належні позивачу та відповідачам приміщення з відповідними прибудовами є відокремленими, оснащені окремими комунікаціями, окремим виходами та знаходяться на окремих приватизованих земельних ділянках, які відповідають їх часткам. Суд вказав, що наданий висновок експерта, який зроблено на замовлення позивача, є належним і допустимим доказом.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було з'ясовано, чи відповідає частина нерухомого майна, що виділяється позивачу у натурі, її ідеальній частці (43/100) у праві власності на спільне домоволодіння, чи не порушуються таким виділом права інших співвласників.
На вирішення будівельно-технічного дослідження, наданого позивачем, таке питання також не ставилось, запропонований експертом варіант виділу частки у натурі із спільного майна ґрунтувався передусім на порядку користування домоволодінням його співвласниками. Крім того, здійснено виділ у натурі майна, що є самочинним будівництвом.
Проте визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. З висновку експерта, наданого позивачем, убачається, що фізичний знос будинку становить 60 %.
Житловий будинок, який входить до складу домоволодіння, побудований у 1928 році, має значний фізичний знос, стіна яка розмежовує частки співвласників в жилому будинку не є несучою конструкцією, а є лише нестійкою перегородкою. Разом з тим, визначення фізичного зносу будинку проводилось експертом без обстеження всього будинку в цілому, а на підставі огляду лише його частини, що перебуває у користуванні позивача, а тому результати такого обстеження є неточними, фактично фізичний знос будинку є значно більшим, що виключає можливість його поділу (виділу частки) на самостійні об'єкти. Судами попередніх інстанцій не враховано, що особа, яка проводила експертизу у справі, не є судовим експертом, оскільки її свідоцтво судового експерта втратило чинність 16 листопада 2015 року. При цьому суди безпідставно відмовили у задоволенні її клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи, які вона подавала як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що підтримує касаційну скаргу ОСОБА_4, оскільки виділ частки у натурі із спільного майна було проведено відповідно до порядку користування домоволодінням його співвласниками, проте питання чи відповідає частина нерухомого майна, що виділяється позивачу у натурі, її ідеальній частці (43/100) у праві власності на спільне домоволодіння не вирішувалось, а у задоволенні клопотань ОСОБА_4 про призначення судової будівельно-технічної експертизи суди безпідставно відмовили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 711/7960/17 із Придніпровського районного суду м. Черкаси.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 є власником 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2002 року.
Співвласниками інших частин домоволодіння є: ОСОБА_4, якій належить 57/200 частин домоволодіння, та ОСОБА_5, якому належить 57/200 частин домоволодіння.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого 10 червня 2005 року Черкаським міським управлінням земельних ресурсів, ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Черкаської міської ради від 03 березня 2005 року № 8-20 є власником земельної ділянки площею 430 кв. м у межах згідно з планом, яка розташована по АДРЕСА_1
Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 12 вересня 2017 року № 14/17-БТ існує технічна можливість виділу в натурі належної позивачу частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до но