1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2019 року

Київ

справа №818/1387/15

адміністративне провадження №К/9901/8890/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергонафтмаш»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 (головуючий суддя: Водолажська Н.С., судді: Бенедик А.П., Калиновський В.А.)

у справі № 818/1387/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергонафтмаш»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергонафтмаш» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС України у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 № 0003952204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у податковому обліку за травень 2013 року та березень 2014 року на загальну суму 289617,00 грн..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 04.12.2014 № 0003952204.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду з підстав порушення судом норм пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) та залишити в силі постанову суду першої інстанції. За доводами касаційної скарги, апеляційним судом не було враховано, що реальність господарських операцій із поставки позивачу від ТОВ «Компанія Проффі» та ТОВ «Атрас Трейдінг» товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а висновки ДПІ ґрунтуються виключно на акті про неможливість здійснити зустрічну звірку цих постачальників та встановленні обставин відсутності у позивача сертифікатів походження товару та ескізів виготовленого товару. Крім цього позивач вказує на неврахування судом того, що позивач не має нести відповідальність за невиконання свого податкового обов'язку його контрагентами, а умови договорів поставки не обмежують права постачальників позивача залучити інших виконавців.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити її без задоволення як безпідставну з огляду на правильність вирішення спору судом апеляційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за травень 2013 року та березень 2014 року розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 289617,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2014 № 0003952204, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.11.2014 № 4685/2204/32318138/476. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14, пункту 185.1 ст. 185, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 ПК, у результаті чого завищено від'ємне значення рядка 19 декларації з ПДВ на загальну суму 265700,00 грн., зокрема: за травень 2013 року на 142917 грн. та за березень 2014 року на 122783,00 грн. та завищено від'ємне значення рядка 24 декларації з ПДВ за березень 2014 року на 23917,00 грн. у зв'язку із завищенням податкового кредиту на загальну суму 289617,00 грн. за наслідками господарських операцій із поставки товарів від ТОВ «Компанія Проффі» та ТОВ «Атрас Трейдінг», які не мали реального характеру.

У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу від ТОВ «Компанія Проффі» та ТОВ «Атрас Трейдінг» товару (поковки), від імені цих постачальників на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував суми податкового кредиту у податковому обліку з ПДВ за вищевказані податкові періоди.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом,

................
Перейти до повного тексту