1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

Київ

справа №821/178/16

адміністративне провадження №К/9901/16911/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №821/178/16

за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бездрабка О.І., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Градовського Ю.М., суддів: Кравченка К.В., Лук'янук О.В.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі також Уповноважена особа), треті особи ПАТ «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 23.02.2015 №018-21061-230215, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати його подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено, 23.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №018-21061-230215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США (далі - договір), предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6700дол. США, на строк до 25.03.2015 із виплатою відсотків.

Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього договору.

Також, 23.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору №018-21061-230215, відповідно до якої сторони домовились викласти п.1.8 договору в наступній редакції: «Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений».

На виконання умов вказаного договору та додаткової угоди до нього ОСОБА_5 платіжним дорученням в іноземній валюті від 23.02.2015 №4 перераховано кошти в сумі 6700 дол. США з рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3.

Також встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу.

В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 3 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 2 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 2 жовтня 2015 року № 181.

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 20 лютого 2017 року № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 4 жовтня 2019 року.

Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 4 жовтня 2019 року.

Також встановлено, що після початку процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.

Разом з цим, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями акціонерного товариства "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав встановлених законом.

На час перевірки, Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо встановлення обмежень по операціям щодо виплат за вкладом позивача, на підставі пункту 3 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами перевірки Уповноваженою особою виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16 січня 2015 року.

Наказом Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі щодо договору, укладеного позивачем з акціонерним товариством "Дельта Банк". Дії щодо виявлення договорів, що є нікчемними, здійснювала комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", що підтверджується протоколом засідання від 15 вересня 2015 року.

Відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи, відкритого в акціонерному товаристві "Дельта Банк", що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

Як зазначив позивач, у вересні 2015 року йому направлено повідомлення №8821/1639 про нікчемність вищенаведеного договору банківського вкладу.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, а також у зв'язку з відсутністю його в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, звернувся до суду з даним позовом.

Суди, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ ПАТ «Дельта Банк» віднесене до категорії проблемних строком на 180 днів та встановлено обмеження в його діяльності, зокрема, здійснювати залучення коштів від фізичних осіб, тобто з часу прийняття цієї постанови, банку заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків, а також проведення інших операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а тому укладення між банком та фізичними особами договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від інших осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам юридичним особам переваги перед іншими кредиторами, а також те, що при цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.

Крім того, суди зазначили, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на позивача надійшли від іншої фізичної особи шляхом внутрішньобанківських проводок, що свідчить про те, що фактичного переміщення «реальних» грошових коштів не здійснювалось, а тому правовідносини, які склалися між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» на підставі укладеного договору банківського вкладу з відкриттям депозитного рахунку свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. В свою чергу відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що на час укладення Банком з позивачем договору банківського вкладу (депозиту), останній діяв неправомірно чи протизаконно, чи що йому було відомо про будь-які проблеми у банку, чи, тим більше, було відомо про будь-які прийняті правлінням Національного банку України внутрішні накази чи постанови, що перешкоджали укладанню даного Договору або могли б поставити під сумнів його законність.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповн

................
Перейти до повного тексту