1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

м. Київ

справа №826/26894/15

касаційне провадження №К/9901/19537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 (головуючий суддя - Кобилянський К.М., судді: Мазур А.С., Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі № 826/26894/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 24.11.2015 № 000466 про застосування фінансових санкцій.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 29.04.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.08.2016 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фіскальна служба України оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Державна фіскальна служба України посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 216.4 статті 216, пункту 218.2 статті 218, підпункту 222.2.2 пункту 222.2 статті 222, пунктів 226.2, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, наголошує, що вимоги правил маркування алкогольних напоїв на території України єдині, як для вітчизняних алкогольних напоїв, так і для імпортованих.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області проведено фактичну перевірку складського приміщення, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 04.06.2015 № 37/20-40-21-02-10/32049199.

За її наслідками встановлено порушення позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Такий висновок органом доходів і зборів обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» зберігались алкогольні напої: текіла «Ель Хімадор Текіла Репосадо» (міцність 38 %, місткість 0,7 л.); текіла «Ель Хімадор Текіла Репосадо» (міцність 38 %, місткість 1 л.); горілка «Фінляндія Платінум» (міцність 40 %, місткість 0,7 л.,), марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума сплаченого акцизного податку, що не відповідає ставці акцизного податку на дату розливу продукції з урахуванням міцності та місткості тари.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 24.11.2015 № 000466, згідно з яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 31912,00 грн.

За правилами статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідноси

................
Перейти до повного тексту