ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №810/2177/15
адміністративне провадження №К/9901/19794/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Егерзунд Україна»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у складі суддів Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.,
у справі № 810/2177/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Егерзунд Україна»
до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
25 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Егерзунд Україна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу від 29 квітня 2015 року за №2096/10/10-04-22-03 щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу по Товариству в частині відмови в досягненні податкового компромісу з податку на додану вартість в розмірі 393 635,00 грн (зокрема, по періодах: травень 2012 - згідно податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 №0004092210, в розрізі контрагентів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест ВН» (код ЄДРПОУ 35204840) в сумі 285 022,00 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг Компані» (код ЄДРПОУ 37281115) в сумі 108 613,00 грн) та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про застосування податкового компромісу Товариства від 15 квітня 2015 року в частині досягнення податкового компромісу з податку на додану вартість в розмірі 393635,00 грн (зокрема, по періодах: травень 2012 - згідно податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 №0004092210, в розрізі контрагентів: ТОВ «Донбас Інвест ВН» (код ЄДРПОУ 35204840) в сумі 285022,00 грн, ТОВ «Консалтінг Компані» (код ЄДРПОУ 37281115) в сумі 108 613,00 грн).
26 серпня 2015 року постановою Київського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу від 29 квітня 2015 року №2096/10/10-04-22-03 щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу по підприємству ТОВ «Егерзунд Україна» (код за ЄДРПОУ 36230096) в частині відмови в досягненні податкового компромісу з податку на додану вартість в розмірі 393 635,00 грн (триста дев'яносто три тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 00 коп.) згідно податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2014 №0004092210. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
25 грудня 2015 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства до податкового органу про визнання рішення протиправним в частині, його скасування в частині та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
15 січня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень підрозділу 9-2 Податкового кодексу України, яке полягає у формальному тлумаченні та застосуванні цих положень, без врахування їх мети, встановивши форму ППР визначальною умовою для досягнення компромісу, не застосування положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яке полягає у не застосуванні практики Європейського суду з прав людини щодо неможливості отримання вигоди державними органами від не дотримання своїх власних процедур та виправлення помилки державного органу за рахунок іншої особи, порушення вимог підпункту 4.12 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо забезпечення однакового підходу до всіх платників податків, оскільки позицією позивача фактично дискриміновано Товариство і вибірково застосовані положення законодавства про податковий компроміс керуючись неправомірними висновками відповідача, які не перевірялись та процесуального права, а саме положень частини першої статті 2, частини другої статті 8, статті 11, статей 69, 70, частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції .
18 лютого 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 18 січня 2016 року та витребувано справу №810/2177/15 з Київського окружного адміністративного суду.
Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
11 квітня 2016 року справа №810/2177/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
09 лютого 2018 року справа №810/2177/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/19794/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за кодом 36230096, перебуває на податковому обліку податкового органу з 20 березня 2009 року, є платником податку на додану вартість з 13 квітня 2014 року.
Податковим органом у квітні 2014 року проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з питань, що стали предметом оскарження за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 13 травня 2014 року №253-22-10- 36230096 (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки встановлено порушення Товариством вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Перевіркою повноти визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних (податкових) періодах податковим органом у акті перевірки встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних (податкових) періодах на загальну суму 393635,00 грн, в тому числі в січні 2012 року на суму 351 537,00 грн, в травні 2012 року на суму 42 098,00 грн.
Керівником податкового органу 03 червня 2014 року згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення №0004092210, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 393 635,00 грн, в тому числі за січень 2012 року на су