ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №803/978/16
адміністративне провадження №К/9901/31227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року у складі суду Дмитрука В.В.,
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року у складі суддів Обрізко І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
у справі № 803/978/16
за позовом Державного підприємства "Поліське лісове господарство"
до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
29 червня 2016 року Державне підприємство "Поліське лісове господарство" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 16 червня 2016 року № 0002561401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 513 070 грн, в тому числі за основним платежем - 410 456 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 102 614 грн, №0002571401 про збільшення грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) на суму 762 478 грн 50 коп., в тому числі за основним платежем - 508 319 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 254 159 грн 50 коп., №0002591401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 917 746 грн 50 коп., в тому числі за основним платежем - 611 831 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 305 915 грн 50коп., №0002601401 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 243 451 грн, а також № 000644311 - в частині визначення Державному підприємству «Поліське лісове господарство» грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18 252 грн 46 коп. штрафних санкцій, з мотивів безпідставності їх прийняття.
09 вересня 2016 року постановою Волинського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, позов Підприємства задоволений повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 16 червня 2016 року №№ 0002561401, 0002571401, 0002591401, 0002601401, а №000644311 - в частині визначення Підприємству грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18 252 грн 46 коп. штрафних санкцій.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій встановили правомірність формування позивачем даних податкового обліку та недоведеність складу податкових правопорушень покладених в основу прийняття податкових повідомлень - рішень, які є предметом розгляду цієї справи.
20 березня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
22 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 21 березня 2017 року, справа із суду першої інстанції не була витребувана.
15 червня 2017 року Підприємством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
01 березня 2019 року матеріали касаційної скарги К/9901/31227/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37580075, перебуває на податковому обліку з 04 квітня 2011 року, є платником податку на додану вартість з 18 серпня 2011 року.
Податковим органом у квітні-травні 2016 року проведено планову виїзну документальну перевірку Підприємства, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 30 травня 2016 року № 174/03-20-14-01/37580075 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 16 червня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктів 54.3.2 , 54.3.5 пункту 54.3, статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.
Податковим повідомленням - рішенням №0002561401 Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 513 070 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 410 456 грн за порушення положень підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 102 614 грн, застосованими на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0002571401 збільшено грошове зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) на суму 762 478 грн 50 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 508 319 грн. за порушення пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року, пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 254 159 грн 50 коп., застосованими на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0002591401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 917 746 грн 50 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 611 831 грн за порушення пунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, за штрафними (фінансовими) санкціями - 305 915грн.50коп. застосованими на підставі абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0002601401 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 243 451 грн, у тому числі за червень 2013 року у сумі 4641 грн та грудень 2015 року у сумі 238810 грн, за порушення підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №000644311 - в частині визначення Державному підприємству «Поліське лісове господарство» грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18 252 грн 46 коп. штрафних санкцій, застосованих на підставі пункту 126.1 статті 126 та пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV), здійснили системний аналіз положень статті 1, пункту першого статті 9 цього закону, за якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, дійшли до висновку про те, що господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.
Оцінюючи спірні правовідносини в частині формування валових витрат, судами попередніх інстанцій здійснений аналіз положень підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР), що до складу валових витрат, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті, за приписами якої не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правомірність віднесення позивачем сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до складу податкового кредиту проаналізована судами попередніх інстанцій з огляду на положення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(чинний на час спірних правовідносин), який зумовив висновок про те, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.
Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанцій дійшов узагальнюючого висновку про те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не м