ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №803/777/17
адміністративне провадження №К/9901/39616/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у складі судді Ковальчука В.Д.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів Затолочного В.С., Бруновської Н.В., Матковської З.М.
у справі № 803/777/17 (876/8596/17)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі підприємець, позивач у справі) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в певній частині, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 12 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року № 0002871405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 261,82 грн. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем первинні документи є належними та допустимими доказами ведення позивачем обліку товарних запасів, а тому відповідачем безпідставно здійснено висновок про порушення позивачем встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 1630,91 грн. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року № 0002851405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24 436,30 грн, з огляду на те, що позивачем не дотримано порядку оприбуткування готівкових коштів.
У жовтні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом 30 березня 2017 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину «АВС», де здійснює господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 30 березня 2017 року.
Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підпунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Перевіркою встановлено:
- порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: не надано жодних документів щодо походження алкогольних напоїв, зазначених у додатку до акта перевірки на суму 6 032,40 грн;
- не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків, роздрукованих на РРО у книзі обліку розрахункових операцій до РРО, а саме: КОРО до РРО р.н. 3000255875-Р/1 закінчилась 11 березня 2017 року (про що свідчить останній запис у даній КОРО), з 12 березня 2017 року щоденні фіскальні чеки по РРО зберігаються в магазині у поліетиленових пакетах через відсутність КОРО;
- не забезпечення оприбуткування готівкової виручки у КОРО на підставі щоденних фіскальних звітів з 12 березня 2017 року по 29 березня 2017 року на загальну суму 5 881,37 грн. (перелік фіскальних звітних чеків з 12 березня 2017 року по 29 березня 2017 року із зазначенням номера звіту, дати та суми готівкової виручки по звіту вказано у додатку до акта № 1).
На вказаний акт перевірки позивачем подано заперечення від 5 квітня 2017 року № 888 до Головного управління ДФС у Волинській області. До даного заперечення позивач на підтвердження дотримання встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації додав копії видаткових накладних №МР00076944 від 16 вересня 2016 року, №МР00076973 від 16 вересня 2016 року, №МР00076974 від 16 вересня 2016 року, №6153/6558 від 28 лютого 2017 року, №13144 від 10 березня 2017 року, №11330 від 3 березня 2017 року, №8588/8733 від 21 березня 2017 року, №2489 від 27 лютого 2017 року та копію накладної на внутрішнє переміщення товару №olg000001017 від 23 березня 2017 року, а також копію Книги обліку розрахункових операцій 3000255875-Р/2.
Податковий орган листом від 14 квітня 2017 року № 390/10/03-20-14-05-10 повідомив, що наведені в запереченні доводи позивача до уваги не взято та вважає, що висновки перевіряючих щодо порушень, зазначених в акті перевірки є законні, об'єктивні та обґрунтовані.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року № 0002871405, яким за порушення пункту 12 статті