ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №810/1148/14
адміністративне провадження №К/9901/28260/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у складі Беспалова О.О., Грибан І.О., Губскої О.А.,
у справі № 810/1148/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»
до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
20 лютого 2014 року Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року № 0000552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 749014 грн 21 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 374507,10 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду, ухвалені на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року, якою скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скеровуючи справу на новий судовий розгляд, Суд касаційної інстанції вважав обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій, в порушення процесуального законодавства, не надано правової оцінки фактичним обставинам та доказам, на які посилається податковий орган при обґрунтуванні наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства, а саме, матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110000000250 від 11 вересня 2013 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначала, що судом апеляційної інстанції, в порушення процесуального законодавства, не досліджено та не надано правової оцінки доказам, наданим відповідачем, зокрема, вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 березня 2014 року у справі №490/2697/14-к відносно директора ПП «Сапфір і К», який визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини 2 статті 205 Кримінального кодексу України.
29 липня 2016 року постановою Київського окружного адміністративного суду задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 5 лютого 2014 року № 0000552202.
06 жовтня 2016 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
31 жовтня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції залишити в силі.
30 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 02 листопада 2016 року та витребувано справу №810/1148/14 із Київського окружного адміністративного суду.
Заперечення або відзив податковим органом на касаційну скаргу Товариства до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
05 січня 2017 року справа №810/1148/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
23 лютого 2018 року справа №810/1148/14 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/3979/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00951770, перебуває на податковому обліку з 19 червня 1997 року, є платником податку на додану вартість з 20 червня 1997 року.
Податковим органом у грудні 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дослідження окремого питання, а саме: правильності нарахування та сплати податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з Приватним підприємством «Сапфір і К» за період з 01 жовтня 2012 року - 31 грудня 2012 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Самара» за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Черняхів Агро Трей» за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 20 січня 2014 року №40/22-011/00951770 (далі - акт перевірки).
05 лютого 2014 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.13 статті 137, підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 цього кодексу, статей 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14, пунктів 1.2 пункту 1, пунктів 2.4, 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року №168/704, на підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 749014 грн 21 коп. за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 374507 грн 10 коп.
Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у встановленні завищення валових витрат в загальній сумі 3566734,85 грн, в тому числі за IV квартал 2012 року в сумі 678 221,31 грн, за І квартал 2012 року в сумі 2888513,54 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 749014,21 грн, у тому числі в І кварталі 2012 року у сумі 606587,73 грн, за IV квартал 2012 року в сумі 142426,48 грн. Заниження податку встановлено податковим органом за взаємовідносинами Товариства з двома контрагентами Приватним підприємством «Сапфір і К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черняхів Агро Трей».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, висновувався на тому, що необхідною умовою для віднесення сплачених сум за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції, зокрема для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, а також брати участь у формуванні податку на прибуток.
Щодо взаємовідносин Товариства з Приватним підприємством «Сапфір і К».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 жовтня 2012 року між Таврійською філією ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", як покупцем і Приватним підприємством "Сапфір і К", як постачальником укладений договір поставки сільськогосподарської продукції (висівки пшениці) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2000".
01 листопада 2012 року між позивачем і Приватним підприємством "Сапфір і К" укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (висівки пшениці) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2000".
09 листопада 2012 року між Таврійською філією Товариства і Приватним підприємством "Сапфір і К" укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (макуха соняшникова ВП) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2000".
20 листопада 2012 року між Товариством і Приватним підприємством "Сапфір і К" укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (макуха соняшникова) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2000".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами вищеозначених договорів витрати на транспортування товару до місця постачання здійснюються за рахунок контрагента позивача та входять у вартість товару. Якість товару повинна відповідати чинним