ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №810/110/16
адміністративне провадження №К/9901/24974/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД"
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у складі суддів Лапія С.М., Балаклицького А.І., Щавінського В.Р.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у складі суддів Літвіної Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.,
у справі № 810/110/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД"
до Державної фіскальної служби України,
Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Міністерство фінансів України,
Головне управління ДФС у Київській області
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
12 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, власна назва, перший позивач у справі), Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, власна назва, другий відповідач у справі), про визнання незаконним та скасувати рішення (листи) Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 05 серпня 2015 року №256/10/10-07-15-02 та від 05 жовтня 2015 року № 310/10/10-07-15-02-17, визнання незаконним та скасування рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 19 жовтня 2015 року № 21995/6/99-99-15-02-01-15 та зобов'язати Васильківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "ЕЛЕКТРУМ ЛТД" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2015 року (з доповненнями та додатками до неї) до облікових даних позивача в інформаційних базах даних ДФС України.
30 березня 2016 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, задоволено позов Товариства частково, визнано незаконним та скасовано рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05 серпня 2015 року №256/10/10-07-15-02 "Про відмову у прийнятті податкової звітності", визнано вважати податкову декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ «ЕЛЕКТРУМ ЛТД» за перше півріччя 2015 року такою, що подана до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 31 липня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16 листопада 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і постановити нове рішення про задоволення позову повністю.
12 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, після усунення її недоліків та виконання ухвали цього суду від 17 листопада 2016 року та витребувано справу №810/110/16 з Київського окружного адміністративного суду.
Податковими органами, третіми особами заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
20 жовтня 2016 року справа №810/110/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
19 лютого 2018 року справа №810/110/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/24974/18 передана до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34446878, перебуває на податковому обліку в Фастівському відділенні Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
31 липня 2015 року позивачем подано до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Фастівське відділення) податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року з додатками.
05 серпня 2015 року Васильківська ОДПІ листом № 256/10/10-07-15-02 "Щодо відмови у прийнятті податкової звітності» повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року разом із додатками до неї визнані неприйнятими (не вважається поданою) у зв'язку з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48, пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: невірно обрано звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація.
14 вересня 2015 року позивачем рішення Васильківської ОДПІ від 05 серпня 2015 року № 256/10/10-07-15-02 оскаржено до Головного управління ДФС у Київській області та до Міністерства фінансів України.
Міністерство фінансів України листом від 24 вересня 2015 року № 31-11130-09-10/30022 повідомило позивача, що його звернення від 14 вересня 2015 року № 41 направлене для розгляду та надання роз'яснення до ДФС України.
05 жовтня 2015 року листом № 310/10-10-07-15-02-17 Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, розглянувши скаргу позивача від 14 вересня 2015 року № 41, зазначила, що податкова декларація складена з порушенням пункту 48.3 статті 48, пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, а саме невірно обраний звітний (податковий період), за який подається декларація, а тому даній декларації було присвоєно статус «До відома».
19 жовтня 2015 року Рішенням ДФС України № 21995/6/99-99-15-02-01-15 за результатами розгляду скарги від 14 вересня 2015 року №41, що надійшла для розгляду листом Міністерства фінансів України, скаргу позивача залишено без розгляду.
Вважаючи відмову у прийнятті податкової звітності з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси підприємства, а також не погоджуючись із рішеннями про результати розгляду скарг, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій висновувалися з аналізу положень пунктів 46.1, 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, якою визначено значення податкової декларації та компетенцію органу, який встановлює порядок та затверджує форму декларації, який серед іншого зумовив висновок про те, що відповідно до пунктів 48.1- 48.3 статті 48 цього кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, а також обов'язкові реквізити, які має містити податкова декларація.
За приписами пунктів 49.1, 49.2, 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України контролюючим органам заборонено відмовляти у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, податкова інспекція за місцем обліку платника податків зобов'язана прийняти таку декларацію.
Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації з зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Аналіз наведених норм податкового законодавства зумовлює висновок про те, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу. При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації згідно з пунктом 49.11 статті 49 цього Кодексу є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов'язкових реквізитів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що подана позивачем податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року в повній мірі відповідає вимогам статті 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим мала бути прийнята контролюючим органом як податкова звітність.
Пункт 49.12 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання, оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Реалізація цього обов'язку полягає у складенні та оформленні податкової декларації разом із додатками у відповідності до вимог, встановлених Податковим кодексом України до форми та змісту податкової звітності, а також подачі такої звітності до контролюючого органу.
Контролюючий орган зобов'язаний прийняти належним чином оформлену податкову декларацію, відмова у прийнятті декларації можлива виключно у випадку, коли така декларація заповнена з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, тобто платником податків не внесено до податкової звітності обов'язкових реквізитів, передбачених згаданими пунктами статті 49 Податкового кодексу України або внесено недостовірні обов'язкові реквізити. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідачем не визнано подану позивачем податкову декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2015 року як податкову звітність з підстав, не передбачених статей 48, 49 Податкового кодексу України, що є протиправним. Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні та поданні податкової декларації.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій вважали за необхідне оцінити спір щодо визначених відповідачем підстав невизнання податкової декларації як податкової звітності, та врахували те, що відповідно до положень абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції до 01 січня 2015 року) у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійсн