ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №803/1380/16
адміністративне провадження №К/9901/42013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у складі судді Валюх В.М.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у складі суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П.
у справі № 803/1380/16
за позовом Приватного підприємства «Ісіс Авто»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання дій протиправними,
У С Т А Н О В И В :
12 вересня 2016 року Приватне підприємство «Ісіс авто» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання дій щодо пропозицій усунути недоліки в реєстраційних заявах та відмови у реєстрації платником податку на додану вартість протиправними.
02 лютого 2017 року Волинський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправними дії податкового органу щодо відмови у реєстрації платником податку на додану вартість та пропозиції подати нову реєстраційну заяву за результатами розгляду реєстраційної заяви платника податків на додану вартість (форма № 1-ПДВ) Приватного підприємства «Ісіс Авто» від 29 квітня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлення протиправності дій податкового органу щодо відмови у реєстрації платником податку на додану вартість та пропозиції подати нову реєстраційну заяву за результатами розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ) Приватного підприємства «Ісіс авто» від 29 квітня 2016 року, з огляду на те, що податковий орган не вказав, яким чином позивач може усунути недоліки реєстраційної заяви та які саме первинні документи йому необхідно подати та чому подані позивачем первинні документи є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію платника податку на додану вартість, висновуючись на аналізі норм пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.7, 183.9 статті 183 Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення № 1130).
У липні 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. Доводи касаційної скарги зводяться до непогодження відповідача з оцінкою наданою судами попередніх інстанцій встановленим фактичним обставинам справи, а також з обраним позивачем способом захисту права, оскільки визнання протиправними дій не призведе до його відновлення, адже фактично відмова позивачу у реєстрації платником податку на додану вартість податковим органом не здійснювалась.
Відзив на касаційну скаргу від Товариства не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень та розгляду справи по суті.
09 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу №803/1380/16 витребувано з суду першої інстанції.
12 вересня 2017 року справа №803/1380/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа №803/1380/16 разом з матеріалами касаційної скарги №К/9901/42013/18 передана до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне підприємство "Ісіс Авто" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у відповідача як платник податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25 вересня 2014 року.
30 березня 2016 року Підприємство подало реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ) разом з документами, зазначеними в розділі 11 даної заяви, а саме: копіями договору поставки від 15 квітня 2015 року № 15/04 П, видаткових накладних № РН-0000001 від 27 квітня 2015 року, № РН-0000002 від 28 квітня 2015 року та банківської виписки.
30 березня 2016 року Підприємство також звернулося зі скаргою до начальника податкового органу щодо неправомірності попередніх відмов у реєстрації платником податку на додану вартість, у якій вказано на перевищення обсягів операцій в 1 млн. грн. та можливість підприємства набути статусу платника податку на додану вартість добровільно, незалежно від обсягів продажу товарів. При цьому, позивачем зазначено про те, що дата подання документів не має значення, оскільки вони знаходяться в податковому органі, а неправильність оформлення балансу підприємства не може бути доказом відсутності проведених операцій, а лише вказує на можливі порушення правил ведення бухгалтерського обліку, оскільки в ДФС подані копії саме первинних документів та рух коштів у банку, що є підставою для визначення бази оподаткування.
Як вказано у розділі 12 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ) Підприємства від 30 березня 2016 року, платнику запропоновано подати нову заяву, оскільки документально не підтверджено заявлену суму доходів у рядку 7.
Згідно із протоколом засідання комісії з реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість податкового органу від 05 квітня 2016 року, розглянуто реєстраційну заяву Підприємства від 30 березня 2016 року та вирішено запропонувати платнику уточнити інформацію та подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.
За результатами розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 30 березня 2016 року та скарги від 30 березня 2016 року, податковим органом листами від 05 квітня 2016 року № 4708/10/03-18-11-07 та від 15 квітня 2016 року № 5161/10/03-18-12-01 запропоновано позивачу усунути недостовірності та подати нову заяву у зв'язку з тим, що проведеним аналізом наданих первинних документів Підприємства встановлено, що у видатковій накладній № РН-0000001 від 27 квітня 2015 року зазначено недостовірні відомості щодо арифметичного вираження кількісних та вартісних показників по товарах, а саме:
у рядку 18 зазначено «Балка 18, од. виміру - т., кількість - 16445; ціна - 20729,16 грн.; сума - 340895,69 грн.», що не відповідає дійсності, оскільки добуток зазначеної ціни та кількості товару становить 340891,04 грн., відхилення складає 4,65 грн.
у рядку 54 зазначено «OSВ - 3 плита 10х1250х2500мм., од. виміру - шт., кількість - 233,42, ціна - 138,56 грн.; сума - 32344,04 грн., що не відповідає дійсності, оскільки добуток зазначеної ціни та кількості товару становить 32342,68 грн., відхилення складає 1,36 грн.
Враховуючи зазначене, податковим органом зроблено висновок, що у зв'язку із недостовірними відомостями у наданих документах, а саме у видатковій накладній №РН-0000001 від 27 квітня 2015 року на суму 3261516,25 грн, такі документи не можуть вважатися дійсними та брати участь у податковому обліку платника податків.
Суди першої та апеляційної інстанцій також установили, що 13 квітня 2016 року Підприємством повторно подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ) разом з документами, зазначеними в розділі 11 даної заяви, а саме: копіями договору поставки від 15 квітня 2015 року № 15/04 П з додатками № 1, №2, видаткових накладних № РН-0000001 від 27 квітня 2015 року (з виправленнями), №РН-0000002 від 28 квітня 2015 року та банківської виписки.
13 квітня 2016 року за вих. № 2 Підприємство звернулося зі скаргою до начальника податкового органу щодо неправомірності відмов у реєстрації платником податку на додану вартість, у якій зазначено, що не має значення допущення підприємством арифметичної помилки на 6,01 грн, оскільки з наданих документів чітко вбачається перевищення обсягу операцій в 1000000 грн. Крім того, Підприємство має право набути статусу платника ПДВ добровільно, незалежно від обсягів продажу товарів.
Як вказано у розділі 12 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 13 квітня 2016 року, платнику запропоновано подати нову заяву, оскільки у видатковій накладній зазначено недостовірні відомості.
Згідно із протоколом засідання комісії з реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість податкового органу від 18 квітня 2016 року розглянуто реєстраційну заяву платника податку на додану вартість від 13 квітня 2016 року та вирішено запропонувати платнику уточнити інформацію та подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.
За результатами розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 13 квітня 2016 року, податковим органом листом від 18 квітня 2016 року № 5217/10-03-18-11-07 запропоновано позивачу усунути недостовірності та подати нову заяву у зв'язку з тим, що проведеним аналізом наданих первинних документів Підприємства встановлено, що у видатковій накладній № РН-0000001 від 27 квітня 2015 року зазначено недостовірні відомості щодо арифметичного вираження кількісних та вартісних показників по товарах, а саме: у рядку 54 зазначено «OSB - 3 плита 10х1250х2500мм., одиниця виміру - шт., кількість - 233,42», що не відповідає правильності відображення одиниці виміру - штуки, оскільки зазначене число має бути цілим, а не десятковим, а також в даній накладній відображено виправлення із зазначенням дати та підписів посадових осіб, та оскільки підписи не розшифровані, то їх неможливо ідентифікувати.
В подальшому, 29 квітня 2016 року Підприємством втретє подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість разом з копією видаткової накладної № РН-0000001 від 27 квітня 2015 року, із зазначенням в розділі 11 вказаної заяви про наявність у відповідача інших документів, поданих до попередніх реєстраційних заяв платника податку на додану вартість.
В той же день позивачем подано скаргу щодо неправомірності відмов у реєстрації платником податку на додану вартість, у якій знову вказано на неправомірність чергової відмови, чітке перевищення обсягів операцій в 1000000 грн. та можливість підприємства набути статусу платника податку на додану вартість добровільно, незалежно від обсягів продажу товарів.
Як вказано у розділі 12 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість Підприємства від 29 квітня 2016 року, платнику запропоновано подати нову заяву, оскільки немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій.
Згідно із протоколом засідання комісії з реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість податкового органу від 06 травня 2016 року розглянуто реєстраційну заяву платника податку на додану вартість Підприємства від 29 квітня 2016 року та комісія вирішила запропонувати платнику уточнити інформацію та подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.
За результатами розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 29 квітня 2016 року, відповідач листом від 06 травня 2016 року № 7907/10-03-18-11-07 відмовила позивачу в реєстрації платником податку на додану вартість та запропонувала подати нову реєстраційну заяву із виправленням недоліків у зв'язку з тим що, в реєстраційній заяві платника від 29 квітня 2016 року загальна сума