1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 березня 2019 року

справа №803/1571/16

адміністративне провадження №К/9901/31783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у складі судді Костюкевича С.Ф.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у складі суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б., Іщук Л.П.

у справі № 803/1571/16 (876/4401/17)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Підприємець, позивач у справі) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив (з урахуванням зменшення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та збільшення суми військового збору, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 5 серпня 2016 року № 0004221300, № 0004231300. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо заниження платником суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 709, 46 грн, не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин справі.

У травні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у серпні 2017 року надав заперечення на касаційну скаргу, в якому стверджує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені судами відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року за результатом якої складено акт № 364/13-2066305019 від 22 липня 2016 року.

Висновками акта перевірки встановлено, зокрема, що позивач в порушення підпункту 177.4.1, підпункту 177.4.3, підпункту 177.4.4 пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України занизив суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 35 709,46 грн.

Крім того, в наслідок порушення пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, статті 171 Податкового кодексу України занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності у сумі 2 678,21 грн.

В акті перевірки податковим органом вказано, що позивач в порушення пункту 177.2 статті 177, пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України не включив до загального оподатковуваного доходу за 2015 рік акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів в розмірі 178547,31 грн, чим занизив чистий оподатковуваний дохід на вказану суму.

На підставі акта перевірки податковим органом 5 серпня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004221300, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 45 146,84 грн., в т.ч. 35 709,47 грн. - податкове зобов'язання та 9 437,37 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0004231300, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 3 347,77 грн., в т.ч. 2 678,21 грн. - податкове зобов'язання та 669,56 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Як зазначено в акті перевірки позивач за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та був платником податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що позивач за наслідками здійснення господарської діяльності за кодами ВЕД: 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами»; 47.30 «Роздрібна торгівля пальним» (основний) та 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» відобразив у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, а саме, у графі 4 розділу «Доходи від провадження підприємницької діяльності» додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» одержаний дохід в сумі 2 909 509,51 грн. без урахування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла у період, що перевірявся) встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто

................
Перейти до повного тексту