ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №810/959/13-а
адміністративне провадження №К/9901/36385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року у складі судді Харченко С.В.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у складі суддів Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
у справі № 810/959/13-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
28 лютого 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати його перевірки, оформлені актом від 08 лютого 2013 року № 7/1701/НОМЕР_1.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення які є предметом цього касаційного перегляду ухвалені в процесі нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року, якою скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі № 810/959/13-а в частині відмови у задоволенні адміністративного позову про зобов'язання Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які оформлені актом № 7/1701/НОМЕР_1 від 08 лютого 2013 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року», та справу у цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
06 травня 2016 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, у задоволені позову відмовлено, з мотивів того, що дії органу доходів і зборів щодо внесення до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації, отриманої внаслідок проведення контролюючого заходу, є лише службовою діяльністю посадових осіб податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій.
За висновком судів попередніх інстанцій включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю та використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, не може бути виключена з відповідних баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в порядку, встановленому законом.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій врахували правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року № 21-511а14, яка в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час вирішення справи судом першої та апеляційної інстанції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.
24 листопада 2017 року позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Підприємця, а саме зобов'язати податковий орган вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які оформлені актом № 7/1701/НОМЕР_1 від 08 лютого 2013 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року».
27 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємця та витребувано справу №810/959/13-а з Київського окружного адміністративного суду. Фактично справа з суду першої інстанції витребувана не була.
Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу позивача до Суду не надавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
12 березня 2018 року матеріалами касаційної скарги К/9901/36385/18 передані до Верховного Суду.
14 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду прийнято до свого провадження матеріали касаційної скарги №К/9901/36385/18 та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №810/959/13-а.
19 квітня 2018 року справа №810/959/13-а надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у січні-лютому 2013 року посадовими особами Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 08 лютого 2013 року № 7/1701/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилося у формуванні у період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року податкових зобов'язань та податкового кредиту за правочинами з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг), які за висновком податкового органу не створили жодних юридичних наслідків (далі - акт перевірки).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення про зменшення/збільшення суми податкового зобов'язання, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість податковим органом на підставі акта перевірки не виносилося.
Також встановлено, що висновки перевірки податковим органом реалізовані шляхом того, що відомості про відповідні суми відхилення між задекларованими показниками податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2012 року внесені Рокитнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зазначена обставина встановлена судами попередніх інстанцій та підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з аналітичної системи за жовтень, листопад, грудень 2012 року.
Суди попередніх інстанцій здійснили аналіз положень підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, статті 71, підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72, пунктів 74.1, 74.2 статті 74, пункту 83.1 статті 83, пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами якого дійшли висновку, що дії органу доходів і зборів щодо внесення до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації, отриманої внаслідок проведення контролюючого заходу, є лише службовою діяльністю посадових осіб податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю та використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, не може бути виключена з відповідних баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в порядку, встановленому законом.
Пославшись на постанову Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року у справі № 826/20761/14 та 10 листопада 2015 року у справі № 814/2094/14, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційної бази змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їх права, оскільки розміщена інформація в цій системі є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що дії податкового органу щодо здійснення контролюючого заходу, результати якого оформлені актом перевірки від 08 лютого 2013 року, не визнані протиправними, а інформація, яка внесена до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за результатом його проведення є лише виконанням територіальним органом доходів і зборів функціонального обов'язку зі здійснення податкового контролю, збору та опрацювання податкової інформації, який, в свою чергу, не породжує правових наслідків для позивача та не порушує його права.
Суд вбачає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку на підставі пункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, при цьому не встановлено та не надано оцінки тій обставині, що перевірку проведено згідно постанови слідчого від 23 січня 2013 року за №128/1 ОВС ДПС у Київській області.
Відтак, у межах спірних відносин мали місце не захід податкового контролю, як зазначено судами попередніх інстанцій, а захід забезпечення кримінального провадження (специфічна слідча (розшукова) дія), що доводить відсутність підстав використання доказу здобутого в кримінальному провадженні, в податкових правовідносинах.
Суд визнає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи.
Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, серед них є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.
Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна