ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №815/3965/15
адміністративне провадження №К/9901/25077/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у складі судді Левчук О.А.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у складі суддів Скрипченка В.О., Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.
у справі № 815/3965/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тека»
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
09 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2015 року №0000024100, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2014 року в розмірі 352 259,44 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 88064,86 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
17 грудня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 12 січня 2015 року №0000024100.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановили реальність здійснення у серпні 2014 року господарських операцій між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФМ Інвестмент» щодо поставки льону, підтвердження її здійснення відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що спростувало висновки податкового органу щодо завищення Товариством суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн у декларації за серпень 2014 року та відповідно завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 352 259,44 грн у декларації за вересень 2014 року.
У серпні 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Мотивів того, в чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права касаційна скарга не утримує. Доводи відповідача зводяться до викладення обставин, встановлених актом перевірки, податкової та оперативної інформації відносно контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ Інвестмент».
18 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа №815/3965/15 витребувана з суду першої інстанції.
29 вересня 2016 року від Товариства на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
04 жовтня 2016 року справа №815/3965/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
19 лютого 2018 року справа №815/3965/15 разом з матеріалами касаційного провадження № К/9901/25077/18 передана з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у грудні 2014 року згідно підпунктом 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень-жовтень 2014 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19 грудня 2014 року №154/28-08-41/36369434 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн у декларації за серпень 2014 року та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 352 259,44 грн у декларації за вересень 2014 року.
12 січня 2015 року на підставі акта перевірки згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000024100, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 352 259,44 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 88 064,86 грн.
Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про завищення Товариством податкового кредиту за рахунок включення податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ФМ Інвестмент» (далі - контрагент позивача), у зв'язку з не підтвердженням використання придбаних товарів в господарській діяльності платника та не підтвердженням об'єкта оподаткування у продавця, на суму податку на додану вартість 352 259,44 грн за серпень 2014 року. Такий висновок зроблено відповідачем у зв'язку з отриманням від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкової інформації від 18 листопада 2014 року №3013/7/14-02-22-01-13 щодо неможливості проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальності «ФМ Інвестмент» (код за ЄДРПОУ 37518395) за серпень 2014 року, вересень 2014 року.
Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовлює висновок про те, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб'єкта господарювання виникає у разі фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції, наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми податку на додану вартість, та подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Товариством (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФМ Інвестмент» (поста