ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №803/1908/16
адміністративне провадження №К/9901/33188/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрес»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у складі суддів Святецького В.В., Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
у справі №803/1908/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрес»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
28 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Тигрес" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 02 грудня 2016 року № 0019991203, яким Товариство за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання на один календарний день зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання в розмірі 39 191 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
10 січня 2017 року постановою Волинського окружного адміністративного суду позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року №0019991203 з мотивів того, що відповідачем при виявленні порушення строків сплати позивачем грошового зобов'язання порушений спосіб реалізації владних управлінських функцій, а саме проведена камеральна перевірка, яка на час її проведення не охоплювала питання своєчасності сплати грошового зобов'язання.
11 квітня 2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду скасована постанова суду першої інстанції, прийнята нова, якою Товариству відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції висновувався на аналізі положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76, статті 83, пунктів 86.2, 86.8 статті 86 Податкового органу України, врахував дані, на підставі яких податковим органом встановлено податкове правопорушення, та здійснив висновок про наявність у відповідача правових підстав для встановлення факту дотримання Товариством строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток на підставі результатів камеральної перевірки.
У квітні 2017 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 31 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України та частини третьої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить протиправність дій податкового органу щодо способу встановлення податкового правопорушення шляхом проведення камеральної перевірки та вказує на недопустимість акта перевірки як доказу порушення Товариством норм Податкового кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Позивач також зазначає про незаконність податкового повідомлення-рішення з підстави не застосування податковим органом мораторію, передбаченого пунктом 31 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України.
10 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №803/1908/16 з суду першої інстанції (фактично справа витребувана не була).
29 травня 2017 року податковим органом подано заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
03 березня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/33188/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
07 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/33188/18 прийняті до провадження, справа №803/1908/16 витребувана з суду першої інстанції.
16 березня 2018 року справа №803/1908/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 17 листопада 2016 року податковим органом проведено перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання Товариством, за результатами якої складено акт від 17 листопада 2016 року №5403/12-03/38143461 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що Товариством порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в результаті чого не забезпечено своєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств протягом граничного терміну в сумі 391 910 грн - по строку 10 березня 2016 року фактично сплачено 11 березня 2016 року.
02 грудня 2016 року на підставі акта перевірки, статті 126 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0019991203, яким Товариство за порушення граничного строку