ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №826/863/18
адміністративне провадження №К/9901/5394/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у складі суддів Горяйнова А.М., Коротких А.Ю., Файдюка В.В.
у справі № 826/863/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС в м. Києві
про скасування податкової вимоги,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС в м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просила визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 18 грудня 2017 року № 126547-17 та стягнути за рахунок асигнувань відповідача судові витрати.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року позов задоволено частково, визнано протиправною податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18 грудня 2017 року № 126547-17 та стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8935,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
Відповідач оскаржив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року виключно у частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8935, 20 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8935,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві. Відмовлено в задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги фахівцем у галузі права, який на час їх надання не був адвокатом, не підлягають розподілу між сторонами за правилами, визначеними статтями 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно допустив апеляційну скаргу відповідача до розгляду без сплати судового збору та протиправно скасував судове рішення суду першої інстанції в частині стягнення фактично понесених позивачем судових витрат. Також позивач просить відшкодувати судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
27 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справу № 826/863/18 витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва.
11 березня 2019 року справа № 826/863/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, Суд приходить до висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 січня 2018 року між позивачем та ФОП «Рибченко Наталією Миколаївною» укладено договір № 16 про надання правничої допомоги. У вказаному договорі зазначено, що виконавцем послуг є фахівець у галузі права.
Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_2 зобов'язувалася надавати позивачу правничу допомогу у формі надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності замовника, оскарження податкової вимоги від 18 грудня 2017 року №126547-17 Головного управління ДФС у м. Києві у судовому порядку, в тому числі складання скарг та позовної заяви, складання інформаційних запитів, складання та підготовка процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів замовника, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, в тому числі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Також позивачем надано копію акта виконаних робіт від 15 січня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 надала позивачу правничу допомогу у формі консультацій з податкового законодавства, складання позовної заяви про скасування податкової вимоги від 18 грудня 2017 року № 126547-17, виготовлення копій необхідних документів та роздруківка квитанцій для сплати судових витрат вартістю 8935,20 грн.
Згідно з квит