ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №233/178/17
адміністративне провадження №К/9901/19024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Мартишева Т.О. від 15 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Сіваченко І.В., Шишова О.О. від 16 травня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи у ВАТ "Костянтинівський металургійний завод".
Позов обґрунтовано тим, що пільговий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, оригінал якої позивачем було надано відповідачеві разом із заявою про призначення пенсії, також до заяви ним було додано довіку, видану архівним відділом Костянтинівської міської ради, що підтверджує пільговий характер роботи. Крім того, відповідно до наказу № 1034 від 09 листопада 1994 року на Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод» була проведена атестація робочого місця та його професія слюсаря-ремонтника була атестована за Списком № 2. Відсутність довідки пільгового характеру пояснюється тим, що документи передані на зберігання до архівного відділу Костянтинівської міської ради, а місце знаходження ліквідатора підприємства невідоме. Відтак, відмова в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що стаж роботи позивача на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується матеріалами справи та записами в трудовій книжці, вказана посада відноситься до Списку № 2, який дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2017 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 29 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 233/178/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 11 березня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі № 233/178/17.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, згідно даних його трудової книжки від 10 серпня 1979 року НОМЕР_1, в тому числі, працював: з 02 червня 1983 року по 24 серпня 1987 року - на посаді слюсаря-ремонтника підйомного транспортного обладнання 4 розряду калібрувального цеху у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе; з 23 вересня 1992 року по 16 квітня 1999 року працював на посаді слюсаря-ремонтника підйомного транспортного обладнання 4 розряду калібрувального цеху у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе; при цьому, з 29 грудня 1994 року підприємство Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе перейменоване на ВАТ "Костянтинівський металургійний завод" згідно наказу № 1108 від 29 грудня 1994 року; 16 квітня 1999 року - був звільнений з роботи за власним бажанням.
Згідно витягу з ЄДРПОУ підприємство ВАТ «Костянтинівський металургійний завод», код 00191141, юридична адреса: 85101, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леніна, 172, перебуває у стані припинення за судовим рішенням Господарського суду Донецької області про банкрутство № 5/74б від 12 жовтня 2007 року, дата набуття чинності 22 жовтня 2007 року; відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи - відсутні.
01 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надав пакет документів, зокрема, копію трудової книжки від 10 серпня 1979 року, архівні довідки про стаж та заробітну плату.
Рішенням відповідача від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 у зв'язку із відсутністю пільгового стажу по Списку № 2, а саме у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки про пільговий характер роботи у ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 02 червня 1983 року по 24 серпня 1987 року, з 23 вересня 1992 року по 16 квітня 1999 року на посаді слюсаря-ремонтника підйомного транспортного обладнання.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутня первинна документація, яка б підтверджувала зайнятість позивача у технологічному процесі важкого та шкідливого виробництва та відсутні відомості про те, що позивач займав посаду «слюсаря-ремонтника підйомного транспортного обладнання», таким чином, не може бути виконана вимога закону щодо підтвердження факту безпосередньої зайнятості у шкідливих і важких умовах праці за списком № 2. Отже, пенсійній орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За змістом частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не ме