ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №815/6644/16
адміністративне провадження №К/9901/4170/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у складі судді Бутенка А. В.
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у складі суддів Потапчук В. О., Семенюк Г.В., Шляхтицького О. І.
у справі №815/6644/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії податкового органу стосовно призначення і проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 податків і зборів до бюджету за період з 05 вересня 2013 року по 05 вересня 2016 року, та дії щодо складання акта перевірки № 199/13-01-2431516595 від 16 вересня 2016 року, податкових повідомлень - рішень № 0022701300 від 03 листопада 2016 року Форми "Р", та № 0022711300 від 03 листопада 2016 року Форми "Д";
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 листопада 2016 року № 0022701300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 709 869 грн 40 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 567 895 грн 52 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 141 973 грн 88 коп. та № 0022711300, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 53 240 грн 20 коп., у тому числі за основним платежем на суму 42 592 грн 16 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 648 грн 04 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.
31 липня 2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 листопада 2016 року № 0022701300 та № 0022711300 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки проведена документальна позапланова невиїзна перевірка є незаконною, та такою що не може породжувати правових наслідків для позивача.
12 лютого 2019 року податковим органом до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій відповідач відтворює зміст акта перевірки, доводить наявність податкових правопорушень, зазначає, що позапланову невиїзну перевірку проведено з дотриманням вимог, встановлених статтею 79 Податкового кодексу України, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
13 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/6644/16.
27 лютого 2019 року справа № 815/6644/16 надійшла до Верховного Суду.
27 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, в якому платник податків спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного суду України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 05 вересня 2016 року по 09 вересня 2016 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів до бюджету позивачем за період з 05 вересня 2013 року по